Археологи і лінгвісти ламають голови над розшифруванням низки стародавніх систем письма, які залишаються загадкою донині, незважаючи на розвиток технологій.
Фахівці вважають, що вони розповідають про розвинені цивілізації, чию писемність вони не можуть поки що зрозуміти, пише Німецька хвиля. “Це інтелектуальна головоломка, настільки складна, що навіть найсвітліші уми не можуть її вирішити. Такі письмові записи дають нам доступ до культури, яка давно зникла”, – прокоментувала виклик Свеня Бонманн – фахівець з історико-порівняльної лінгвістики Кельнського університету.
Видання зазначило, що дослідження Бонманн зосереджені на епі-ольмекській системі письма, яку колись використовували на південному узбережжі Мексики. Хоча деякі написи і символи вказують на ранню систему письма, масив текстів настільки малий, а контекст настільки невизначений, що розшифровка дуже складна.
Писемність цивілізації долини Інду, також званої хараппською цивілізацією, на території сучасної північно-західної Індії та Пакистану, так само загадкова. Вона зустрічається на печатках і осколках кераміки, але майже завжди в дуже коротких послідовностях – питання про те, чи являє вона собою розвинену мову або систему символів, досі обговорюється.
Писемність Ронгоронго, виявлена на чилійському острові Пасхи, також дуже абстрактна. Воно складається з написів, або гліфів, що зображують птахів, людей або орнаментальні форми. Написи збереглися лише на кількох дерев’яних табличках, у тому числі пошкоджених.
Про мінойську цивілізацію, центром якої був острів Крит, відомо більше. Але з трьох її систем письма розшифровано тільки лінійне B, рання форма грецької мови. Критські ієрогліфи і лінійне A – загадка для вчених.
Знаменитий диск із Феста, глиняний предмет зі спіралеподібними символами, був виявлений на Криті на початку XX століття. Датований приблизно 1700 роком до н.е., шрифт вразив учених, але вони не можуть його розшифрувати досі.
Етруська мова, якою говорили в центральній Італії, також залишається загадкою. Хоча алфавіт розбірливий, оскільки він походить від грецької, сама мова не має родичів і це ускладнює розуміння вченими написаного.
Протоеламська мова – найраніша відома письмова й адміністративна традиція в регіоні, який пізніше став Еламом, а в наш час це Іран.
Написи добре каталогізовані, але таблички часто являють собою фрагменти, зміст яких нагадує адміністративні нотатки. Він не належить до жодної відомої мовної сім’ї.
Видання зазначило, що у цих письменностей є одна проблема: вони не мають еквівалентного Розеттського каменю – артефакту, на якому один і той самий текст зустрічається в трьох різних варіантах письма, що дало змогу вченим розшифрувати єгипетські ієрогліфи.
“Без такого ключа залишається важко співвіднести символи зі звуками, складами або словами”, – констатувало видання.
Але це не неможливо, сказала Бонманн, як показало розшифрування лінійного письма B:
“Двомовні тексти не обов’язково потрібні, але необхідна спадкоємність з історичними часами. Наприклад, топоніми, імена правителів або богів. Тоді це, безумовно, можливо”.
Однак це складно, коли є лише кілька дуже коротких текстів, оскільки важко виявити закономірності та перевірити гіпотези.
“Ви завжди працюєте з фрагментами або уривками минулого”, – сказала Бонманн.
Науковиця пояснила, що ключовим фактором у розшифровці мови є можливість віднесення її до відомої мовної сім’ї. Якщо такого немає, то відсутні звукові системи, структури слів або типові граматичні моделі, на тлі яких можна було б встановити зв’язок.