За даними NASA, сонячні спалахи 10-11 травня 2025 року були найінтенсивнішими з 2003 року. Деякі вчені припускають, що вони могли бути найпотужнішими за останні 500 років. А от найсильніша сонячна буря за всю історію, ймовірно, сталася під час останнього льодовикового періоду і вона була приблизно в 500 разів потужніша за будь-яку сучасну геомагнітну бурю, пише Forbes.
У статті, опублікованій цього тижня в журналі Earth and Planetary Science Letters, описано результати дослідження річних кілець дерев у Французьких Альпах, які свідчать про різке зростання рівня радіовуглецю у 12 350 році до н. е. – на фінальній фазі останнього льодовикового періоду.
Зазначається, що це була не просто сонячна буря, а буря сонячних частинок – вибух швидкорухомих, надзвичайно енергійних протонів, які спричинили радіаційну бурю навколо Землі.
“Ця подія створює новий найгірший можливий сценарій. Розуміння її масштабів є критично важливим для оцінки ризиків, які майбутні сонячні бурі становлять для сучасної інфраструктури – таких як супутники, енергомережі й системи зв’язку”, – пояснила провідна авторка та постдокторантка Університету Оулу (Фінляндія) Ксенія Голубенко.
Використовуючи хіміко-кліматичну модель, створену для реконструкції давніх бур сонячних частинок (і підтверджену даними річних кілець дерев), дослідники підрахували, що подія 12 350 року до н. е. була приблизно на 18% потужніша за найсильнішу сонячну бурю, зафіксовану в архівах річних кілець. Та подія відбулася у 775 році н. е., проте у сучасному контексті нічого подібного не було.
“У порівнянні з наймасштабнішою подією супутникової ери – бурею частинок 2005 року – давня подія 12 350 року до н. е. була більш ніж у 500 разів інтенсивнішою, згідно з нашими оцінками. Подія 12 350 до н. е. – єдина відома екстремальна сонячна буря за межами голоцену – останніх 12 000 років стабільного теплого клімату. Інші великі бурі сонячних частинок траплялися близько 994 року н. е., 663 року до н. е., 5259 та 7176 років до н. е.”, – повідомила Голубенко.