У некрополі Саккара в Єгипті археологи виявили гробницю принца Васер-Іф-Ре, а двері гробниці виявилися рожевими, які ніяк не можуть відкрити. Про це повідомляє ECONews.
“Це незвичайні двері, що ведуть в нікуди, перші за матеріалом і розмірами, знайдені в стародавньому Єгипті. Гробниця належить синові царя Усеркафа, який заснував п’яту династію Єгипту і жив близько 4400 років тому”, – пояснили у виданні.
Як виявилося, це були фальшиві двері з рожевого граніту шириною майже один метр, які покриті ієрогліфічними гравіруваннями, що мають численні титули принца Васер-Іф-Ре, такі як “спадковий принц”, “королівський писар”, “візир”, “суддя”, “губернатор Буто і Нехеба” та “співучий священник”.
Стародавні єгиптяни вважали, що фальшиві двері були входами до царства духів, якими душа могла переходити між світом живих та загробним світом.
“Двері не можна відкрити, оскільки вони ніколи не були призначені для цього, а були лише символічним входом для душі. Ця архітектурна особливість відображає передові релігійні концепції стародавніх єгиптян, які схилялися до того, щоб розглядати смерть як перехід, а не як кінець, і вважали за необхідне мати духовний пункт доступу для померлих, щоб вони могли спілкуватися зі світом живих”, – йдеться у матеріалі.
Що було знайдено у гробниці?
У гробниці археологи знайшли 13 стільців з високими спинками та статуями, які висічені з рожевого граніту та які, на думку вчених, є зображеннями дружин принца, у двох з яких відсутні голови.
Дослідники також виявили повалену статую з чорного граніту довжиною понад один метр та стіл з червоного граніту діаметром близько метра з викарбуваними літерами, що описують ритуальні жертвоприношення.
“Крім того, гробниця мала другий вхід, виготовлений з рожевого граніту з картушем короля Неферіркаре, що вказує на те, що це місце залишалося важливим протягом різних династій”, – додали у публікації.
Також під час розкопок були виявлені статуї царя Джосера, його дружини та десяти дочок, які, на думку вчених, колись стояли в камері, прилеглій до піраміди царя. Це говорить про витончену похоронну практику з переміщенням царських предметів у часі.