На стіні стародавньої підземної гробниці в Туреччині була виявлена кольорова фреска III століття, що зображує Ісуса, який іде полем в оточенні кіз. Він постає як молодий безбородий чоловік у простій туніці з козою на плечах. Як пише Daily Mail, знахідка одного з найважливіших образів Біблії, підтверджує, що ранні християни використовували ті ж самі образи та титули для Ісуса, що й у Новому Завіті. Зокрема, просліджується мотив Доброго Пастира.
Турецькі чиновники відзначили, що знахідка є унікальною. Підкреслюється, що це єдиний відомий приклад ранньохристиянської епохи такого роду за межами Італії.
Фреска була виявлена під час розкопок у некрополі Хісардере, який розташований у районі Ізнік міста Бурса, одному з найбільших стародавніх поховань регіону. Цей некрополь датований II-V століттями нашої ери і містить різноманітні типи поховань. Серед них є характерні для Ізніка камерні гробниці з теракотовими дахами, важкі кам’яні саркофаги, вертикальні плити-цистні могили та просторі гіпогеї, вирубані глибоко в землі.
Уздовж північної стіни розташована піднята платформа, викладена квадратними теракотовими плитами, де клали померлих. Безпосередньо за нею збереглася рідкісна фреска “Добрий Пастир”.
Гробниця, збудована за часів, коли регіон називався Анатолією. Зберіглося три стіни та стеля, також покрита фресками.
Особливістю гробниці є зображення людських фігур, що є рідкісною рисою місцевого похоронного мистецтва. На західній стіні зображена подружня пара, ймовірно, мешканці гробниці, яка представлена як аристократи. Їхній високий соціальний статус передається через вишуканий одяг та прикраси.
Супутня сцена, попри християнський контекст гробниці, зберігає елементи язичницької традиції, що зображують потойбічне життя як вічне свято.
До того, як хрест став головним символом християнства, ранні віруючі часто використовували мотив Доброго Пастиря для вираження своїх переконань. Зображення Ісуса з вівцею на плечах символізувало захист, спасіння та божественне керівництво, що дозволяло християнам виражати свою віру в той час, коли відверта релігійна образність була ще рідкістю.
Експерти зазначили, що фреска, знайдена всередині гробниці, символізує перехід від язичницьких до християнських вірувань.
Значення знахідки
Археологи зазначили, що нещодавно знайдена фреска надасть цінну інформацію про ранньохристиянську іконографію, похоронні практики римської епохи та розповсюдження християнства в Анатолії.
Ця знахідка також підтверджує статус Ізніка як головного релігійного та історичного центру, адже саме тут у 325 році нашої ери відбувся Перший Нікейський собор, який заклав основи християнської доктрини.
Дослідники сподіваються, що розкопки в некрополі Хісартепе можуть дати нові фрески, написи чи артефакти, що проллють більше світла на мультикультурну та релігійну історію стародавньої Нікеї.
Історія Анатолії
Анатолія, також відома як Мала Азія, була стратегічним перехрестям між Азією та Європою, де зустрічалися численні цивілізації. Тут проживали стародавні народи, зокрема хети, а пізніше цей регіон став частиною великих імперій, таких як Римська та Візантійська, і зрештою став серцем сучасної Туреччини.
Найдавніші форми поклоніння в Анатолії були язичницькими, але християнство почало поширюватися в регіоні з початку I століття після розп’яття Ісуса.
Туреччина є важливим центром раннього християнства, адже тут апостоли подорожували після розп’яття, будували церкви та служили місцевим жителям. Особливо відзначено, що перша окрема християнська церква та перше зафіксоване використання терміна “християнин” сталися в стародавньому місті Антіохія (сучасна Антак’я).
Після падіння Єрусалима в 70 році нашої ери Анатолія стала важливим центром для поширення християнства.