До цікавого висновку прийшли дослідники – виявилося, що шимпанзе здатні переглядати свої попередні висновки, коли отримують нову, сильнішу інформацію. Як пише Interesting Engineering, відповідний експеримент під назвою “Шимпанзе раціонально переглядають свої переконання” провели науковці з Каліфорнійського університету в Берклі та Утрехтського університету.
Зокрема, у межах експерименту, який проводили в заповіднику шимпанзе острова Нгамба в Уганді, тваринам “запропонували” просте завдання: обрати одну з двох коробок, у якій заховано їжу. Спочатку шимпанзе отримували натяк на те, де може бути їжа, але пізніше їм надавали іншу, переконливішу підказку, яка вказувала на іншу коробку. Й тоді, після отримання нової інформації, багато тварин змінили свій вибір.
“Шимпанзе виявили здатність переглядати свої переконання, коли з’являлися кращі докази. Така гнучкість мислення зазвичай властива чотирирічним дітям, і було надзвичайно цікаво побачити, що шимпанзе теж це вміють”, — пояснила провідна дослідниця, постдокторантка Каліфорнійського університету в Берклі Емілі Сенфорд.
Зазначається, що дослідники фіксували перший і другий вибір тварин, а потім аналізували, як часто ті змінювали рішення. Для перевірки результатів використовували комп’ютерне моделювання, щоб виключити прості реакції на останній сигнал або найочевиднішу підказку.
Результати показали: шимпанзе змінювали свої рішення відповідно до раціональних закономірностей мислення.
За словами Сенфорд, це доводить, що раціональне мислення — не унікальна риса людини, а явище, яке існує на континуумі між видами.
“Різниця між людьми та шимпанзе — не стрибок, а радше поступова шкала”, — підкреслила вона.
Науковиця додає, що подібні дослідження можуть вплинути не лише на вивчення поведінки приматів, а й на розуміння розвитку дитини та створення систем штучного інтелекту.
“Це може змінити наш підхід до ранньої освіти чи моделювання логічного мислення в ШІ. Ми не повинні вважати, що діти — “чистий аркуш”, коли вперше приходять до школи”, — зазначила Сенфорд.
Наразі команда тестує дітей віком від двох до чотирьох років, використовуючи схожі завдання, щоб дослідити, як малюки оновлюють свої переконання.
“Цікаво спочатку створити завдання для шимпанзе, а потім адаптувати його для малюків”, — каже дослідниця.
Сенфорд також планує поширити експерименти на інші види приматів, щоб дослідити еволюцію здатності до логічного мислення.
“Можливо, вони не знають, що таке наука, але вміють орієнтуватися у складному світі, використовуючи розумні та адаптивні стратегії. І це, безумовно, варте уваги”, — підсумувала вона.