Міжнародна група дослідників виявила біологічну здатність до мовлення у стародавніх людей щонайменше 135 000 років тому. Нове геномне дослідження доводить що пращури мали необхідну структуру мозку для спілкування ще до розселення по континентах.
Про це пише видання Indian Defence Review з посиланням на наукову працю Массачусетського технологічного інституту.
Дослідники провели масштабний аналіз геномних даних та маркерів ДНК за останні п’ятнадцять років. Результати розрахунків щоразу вказували на одну й ту саму дату появи лінгвістичного потенціалу. Вчені вважають цей термін найпізнішим моментом коли мова вже була повністю сформована як біологічне явище.
Головним доказом став той факт що всі сім тисяч сучасних мов мають спільну логічну основу. Це означає що фундамент спілкування заклали ще в Африці до того як людські популяції розділилися. Якби мова виникла пізніше то різні народи сьогодні розмовляли б за принципово іншими правилами.
Науковці наголошують на унікальності людського мозку порівняно з тваринами. Жоден інший вид на планеті не здатний поєднувати обмежений набір звуків у нескінченну кількість значень. Ця гнучка інтеграція сигналів стала спільною рисою яку ми успадкували від далеких предків.
Автори дослідження розрізняють біологічну готовність до мови та фактичне використання складних слів. Мова могла існувати в головах людей задовго до появи перших культурних артефактів. Наявність повноцінного спілкування стала вирішальним фактором який прискорив розвиток людської цивілізації.
Раніше вважалося що мова виникла лише близько п’ятдесяти тисяч років тому разом із культурним вибухом. Новий підхід зміщує цю подію набагато глибше в історію африканського континенту. Хоча вчені не можуть точно сказати про що саме говорили первісні люди біля вогнищ але механізм для таких розмов у них уже точно працював.