Дослідники з Лондонського університету королеви Марії (QMUL) підірвали науковий світ несподіваним відкриттям. Попри те, що глобальне потепління набирає обертів, «двигун» природного оновлення планети почав працювати на знижених передачах. Аналіз даних за ціле століття показав: швидкість, з якою види змінюють один одного в локальних екосистемах, впала на третину.
Вчені очікували, що кліматичний хаос змусить природу швидше «перетасовувати карти» — одні види мали б стрімко зникати, а інші — заселяти їхні місця. Проте реальність виявилася іншою: з 1970-х років темпи цього обороту системно знижуються як у морських глибинах, так і серед наземних птахів, пише Експерт з посиланням на PHYS.org та журнал Nature Communications.
Чому «запчастини» природи більше не замінюються?
Провідний автор дослідження, доктор Еммануель Нванкво, порівнює природу з двигуном, що самовідновлюється. У нормальному стані екосистема постійно замінює «старі деталі» (види, що вимирають) на «нові» (колонізаторів). Проте зараз цей процес буксує через дві основні причини:
- Деградація середовища: Людство настільки змінила ландшафти, що новим видам просто нізвідки приходити.
- Виснаження регіональних резервів: Кількість потенційних «новоселів» скоротилася, і екосистемам немає ким замінити втрати.
Теорія, що змінила погляд на екологію
Щоб розгадати цю загадку, науковці використали теорію «множинних атракторів» фізика Гая Буніна. Вона доводить, що життя спільнот залежить від внутрішньої динаміки та взаємодії видів між собою, а не лише від зовнішніх поштовхів на кшталт температури. Професор Аксель Россберг зазначає, що сповільнення змін — це не стабільність, а ознака глибокого виснаження та втрати гнучкості природи перед новими шоками.
Це відкриття є тривожним сигналом: якщо екосистема втрачає здатність до швидкого саморемонту, будь-який наступний кліматичний удар може стати для неї фатальним. Природа не просто змінюється — вона «заціпеніла» у своїй деградації.