Обертання Землі поступово сповільнюється, а тривалість доби з часом збільшується. У теорії це означає, що колись день на планеті триватиме 25 годин. Однак ці зміни настільки повільні, що до них не доживе ані сучасне людство, ані найближчі цивілізації, йдеться у дослідженні, опублікованому Science Advances.
Причина – гравітаційна взаємодія Землі та Місяця. Ті самі сили, які спричиняють океанські припливи, діють як своєрідне “гальмо” для планети, поступово забираючи частину енергії її обертання.
Чому доба не завжди дорівнює 24 годинам
Хоча ми звикли до 24-годинної доби, вона не є абсолютно сталою. Якщо вимірювати обертання Землі відносно далеких зірок, а не Сонця, отримаємо так звану зоряну добу – вона трохи коротша. Крім того, навіть “сонячний день” постійно коливається на частки секунди.
За дуже тривалих періодів часу ці коливання мають одну тенденцію – доба повільно подовжується.
Місяць поступово віддаляється від Землі
Гравітація Місяця створює припливні випуклості в океанах. Через тертя між водою, дном океану та планетою частина енергії обертання Землі втрачається. У результаті Земля сповільнюється, а Місяць щороку віддаляється від неї на кілька сантиметрів.
Цей процес добре задокументований NASA та підтверджений астрономічними спостереженнями і давніми історичними записами, зокрема даними про стародавні сонячні затемнення.
Коли ж настане 25-годинний день
Популярні заголовки часто вводять в оману. Насправді не існує конкретної дати, яку можна зазначити в календарі. За оцінками науковців, зокрема дослідників Торонтського університету, перехід до 25-годинної доби можливий приблизно через 200 мільйонів років, якщо система Земля–Місяць і надалі еволюціонуватиме так само.
Це означає, що зміни не матимуть жодного практичного впливу на сучасне життя, календарі чи глобальний час.
Не лише Місяць впливає на тривалість дня
На обертання Землі також впливають перерозподіл маси на планеті – танення льодовиків, переміщення великих обсягів води та навіть масштабні геофізичні процеси. Усі ці фактори змінюють тривалість доби, але в мікроскопічних масштабах.
Для компенсації таких змін у минулому навіть вводили так звані високосні секунди, щоб узгодити атомний час із реальним обертанням планети.