Уперше вчені безпосередньо побачили вирівнювання струменів, які випускають новонароджені зірки завдяки новим знімкам космічного телескопа Вебб. Він зробив приголомшливі зображення туманності Змії, розташованої на відстані приблизно 1300 світлових років від нас, де відбувається народження нових зірок. Результати дослідження опубліковані в Astrophysical Journal, пише Phys.
Астрономи виявили інтригуючу групу потоків речовини, які утворюються, коли новонароджені зірки викидають у космос струмені газу. Вони стикаються з довколишнім газом і пилом на високій швидкості. Зазвичай ці об’єкти мають різний напрямок у межах одного регіону. Але в даному випадку вони всі спрямовані в один і той самий бік. Відкриття цих вирівняних об’єктів дає інформацію про основи народження зірок.
Як розташування зоряних струменів пов’язане з обертанням зірки? Коли міжзоряна газова хмара стискається, щоб утворилася зірка, вона обертається швидше. Рух газу всередину може тривати тільки в тому випадку, якщо видалена частина спіна або моменту імпульсу. Навколо новонародженої зірки формується диск, з якого речовина по спіралі падає вниз на цю зірку. Магнітні поля запускають частину речовини у вигляді подвійних струменів у космос, які “вистрілюють” назовні в протилежних напрямках, перпендикулярно до диска.
На знімку ці струмені позначені яскраво-червоними смугами, які являють собою ударні хвилі, що виникають під час зіткнення струменя з навколишнім газом і пилом. Червоний колір вказує на наявність молекулярного водню та окису вуглецю. За словами вчених, змінити напрямок потоків газу в цей період життя молодої зірки можуть обертання подвійних зірок.
Туманність Змії існує приблизно 1 або 2 млн років і це дуже мало за космічними мірками. Тут знаходиться щільне скупчення зірок, що формуються, яким не більше 100 тисяч років. Туманність Змії є відбивною туманністю, а це значить, що ця хмара газу і пилу не створює своє власне світло, а натомість відбиває світло зірок, які перебувають усередині або поруч із нею.
Різні відтінки світла на фотографії являють собою відбите зоряне світло від зірок, що все ще формуються всередині туманності. Тепер вчені збираються вивчити хімічний склад цієї хмари з газу і пилу.