Автори дослідження, опублікованого в Materials Research Society Bulletin, створили новий матеріал, який є різновидом халькогенідного скла. Після опромінення гамма-випромінюванням, виявлені дефекти в склі зникли згодом за командної температури. Тобто скло відновилося самостійно без будь-якого втручання. Такий матеріал має велике значення для застосування як у космосі, так і на Землі, пише ScienceAlert.
Халькогенідне скло має унікальні оптичні та електрофізичні властивості. Вони створюються за допомогою об’єднання сірки, селену, телуру або полонію і взаємодіють зі світлом таким чином, що їх використовують в оптичних пристроях. Особливо тих, де потрібна висока чутливість до інфрачервоного світла. Хоча вони мають і багато інших застосувань.
Учені вирішили створити новий вид халькогенідного скла на основі сірки, германію і сурми. За словами авторів дослідження, у такому склі немає кисню, а тому воно дуже добре підходить для інфрачервоного діапазону світла. Коли хімічні елементи з’єднуються разом, вони утворюють дуже прозорі для інфрачервоного діапазону матеріали, але з дуже великими атомами і слабкими зв’язками.
Це скло необхідно випробовувати під час навантажень, яких воно може зазнавати в умовах експлуатації, і одним із таких впливів є гамма-випромінювання. Річ у тім, що вчені вирішили створити новий матеріал, який можна було б використовувати саме в космічному середовищі в різних датчиках, стійких до випромінювання.
У космосі багато гамма-випромінювання, але ми не піддаємося його впливу через те, що нас захищає атмосфера Землі. Але радіоактивний розпад деяких ізотопів хімічних елементів може виробляти гамма-випромінювання.
Учені використовували гамма-випромінювання, створене розпадом ізотопу коабль-60 для опромінення нового матеріалу. У результаті в склі виникли крихітні дефекти, які спотворили слабкі зв’язки між атомами. Потім учені помістили нове скло в умови з кімнатною температурою і за місяць воно відновилося після пошкодження.
Дослідники вважають, що їхній матеріал має великий потенціал для подальшого використання в екстремальних умовах, не тільки в космосі, а й на Землі.
Автори хочуть удосконалити отримане скло і використати його як основу для створення інших стекол, які, як сподіваються вчені, також матимуть здатність самостійно відновлюватися після пошкоджень.