Довгий час вважалося, що велику імперію майя знищив брак води, проте нові дослідження ставлять цю теорію під великий сумнів. Науковці проаналізували осадові породи в лагуні Іцан у Гватемалі, які є природним «архівом» клімату за останні 3300 років, повідомляє Експерт із посиланням на SciTechdaily.
Географ Бенджамін Гвіннет з Монреальського університету заявив, що в районі лагуни, оточеної давніми містами, не виявлено слідів критичної посухи в період занепаду. Навпаки, клімат там залишався стабільним завдяки карибським течіям, що приносили регулярні дощі з боку гір Кордильєр.
Попри сприятливі погодні умови, населення цих міст зникло так само швидко, як і в посушливих регіонах. Хімічний аналіз донних відкладень показав, що в класичний період люди навіть перейшли від підпалів лісів до інтенсивного землеробства, намагаючись прогодувати мегаполіси.
Справжньою причиною краху вчені називають «ефект доміно» у політичній та економічній системах. Коли через посуху почали падати центральні міста імперії, це спровокувало ланцюгову реакцію: торгові шляхи перервалися, почалися криваві війни за ресурси, а королівські династії втратили владу.
Дослідники дійшли висновку, що цивілізація майя занепала не через кліматичну катастрофу як таку, а через соціальну нестабільність. Міста, де води було вдосталь, стали жертвами масової міграції, дефіциту товарів та загального хаосу, який охопив увесь регіон.
Обвал імперії був не механічним наслідком природи, а результатом того, що соціальна організація та політика не витримали зовнішнього тиску. Таким чином, майя згубила власна складна система взаємозв’язків, яка розсипалася за лічені десятиліття.