Науковці повідомили про несподіване відкриття на Марсі. Дослідникам вдалося зафіксувати явище, яке тривалий час вважали неможливим для Червоної планети через відсутність у неї глобального магнітного поля.
Незвичайний процес виявив орбітальний апарат MAVEN під час потужного коронального викиду маси із Сонця наприкінці 2023 року. Про це повідомляє Live Science.
Йдеться про ефект Звана-Вульфа — явище, під час якого заряджені частинки плазми стискаються вздовж магнітних структур. На Землі цей процес відомий ще з 1976 року та пов’язаний із магнітосферою, яка захищає планету від сонячного випромінювання.
Через те, що ядро Марса давно охололо і планета не має потужного глобального магнітного поля, дослідники були переконані, що такий механізм там не може існувати.
Під час аналізу даних, отриманих апаратом MAVEN, вчені помітили незвичні коливання у верхніх шарах атмосфери.
«Досліджуючи дані, я раптом помітив дуже цікаві коливання. Я б ніколи не здогадався, що це буде такий ефект», — розповів провідний автор дослідження Крістофер Фаулер.
На відміну від Землі, де ефект виникає у магнітосфері, на Марсі його зафіксували в іоносфері — шарі атмосфери, насиченому іонізованим газом. Явище спостерігали на висоті близько 200 кілометрів над поверхнею планети.
«Ніхто не очікував, що цей ефект взагалі може виникнути в атмосфері. Саме це робить відкриття ще цікавішим», — зазначив Фаулер.
Дослідники припускають, що марсіанська версія ефекту Звана-Вульфа пов’язана з локальними магнітними полями, які формуються на межі взаємодії сонячного вітру та плазми іоносфери. Потужна сонячна буря наприкінці 2023 року могла посилити це явище настільки, що його вдалося зафіксувати.
Автори роботи вважають, що процес може відбуватися на Марсі постійно. Якщо ця гіпотеза підтвердиться, вчені отримають нові дані про вплив космічної погоди на атмосферу планети, рівень радіації та роботу космічних апаратів.
Співавторка дослідження Шеннон Каррі наголосила, що вивчення взаємодії між Сонцем і Марсом має важливе значення для майбутніх місій на Червону планету та підготовки до тривалого перебування людей на її поверхні.
Крім того, результати роботи відкривають нові можливості для пошуку аналогічного явища на інших тілах Сонячної системи. Вчені припускають, що подібний ефект може існувати в атмосфері Венери або навіть на Титані — найбільшому супутнику Сатурна. Також результати дослідження опубліковані в Nature Communications.