У глибинах Індійського океану науковці виявили сотні решток китів, частина яких пролежала на дні мільйони років. Знахідка стала найглибшим і одним із найбільших китових кладовищ, відомих науці.
Про це повідомляє Nature.
У південно-східній частині Індійського океану дослідники знайшли величезне скупчення сучасних і викопних решток китів. Найдавніші кістки, за результатами аналізу, мають вік понад 5,26 мільйона років.
Унікальність відкриття полягає не лише у віці знахідок. Китове кладовище розташоване на глибинах від 4616 до 7001 метра, що більш ніж у півтора раза перевищує глибину попередніх подібних відкриттів.
Загальна довжина району, де виявили рештки, сягає приблизно 1200 кілометрів.
Дослідження проводили за допомогою глибоководного апарата під час 32 занурень у зоні Діамантіна. У ході експедиції науковці задокументували 485 ділянок із сучасними або викопними китовими рештками.
П’ять із виявлених екосистем виявилися активними. На поверхні кісток дослідники побачили колонії білих бактерій, а всередині — червів Osedax, які живляться кістковою тканиною китів.
Найглибшу активну екосистему зафіксували на глибині 6789 метрів. Вона складалася з трьох великих хребців дзьоборилого кита.
Науковці встановили, що навколо китових решток сформувалися складні екосистеми, де мешкають представники щонайменше 35 груп морських організмів.
Серед них виявили червів, молюсків, ракоподібних, голкошкірих, медузоподібних організмів та інші види. Частина знайдених істот може виявитися абсолютно новою для науки.
Ізотопний аналіз 25 викопних кісток показав, що їхній вік коливається від 120 тисяч до 5,26 мільйона років. Найдавніші залишки належали вимерлому виду китів Pterocetus benguelae.
Вчені поки не можуть точно пояснити появу такого масштабного кладовища. Однією з версій є те, що зона Діамантіна була важливим місцем живлення дзьоборилих китів, які полювали на глибоководних кальмарів та риб.
Крім того, складний рельєф морського дна міг сприяти накопиченню туш китів в одному районі, а дуже повільне накопичення осадів дозволило кісткам зберігатися відкритими протягом сотень тисяч і навіть мільйонів років.
Дослідники припускають, що подібні кладовища можуть існувати й в інших частинах Світового океану. Їхнє вивчення допоможе краще зрозуміти еволюцію китів та особливості життя в найглибших куточках планети.