Уперше таємничий радіосигнал, що передається з території Росії, помітили 40 років тому, в розпал холодної війни. Десятиліттями вчені намагаються зрозуміти, що це, але ні їм, ні радіоаматорам так і не вдалося його розгадати. Утім, деякі здогадки все ж є, пише Daily Mail.
Деякі припускали, що таємничий радіосигнал може бути частиною секретної програми російського уряду або він може бути свідченням спілкування з прибульцями. Згідно зі ще однією теорією, сигнал може бути спусковим гачком “Мертвої руки”, готової запустити ядерну зброю.
Але, за словами професора електроніки та радіотехніки в Лондонському міському університеті Девіда Стапплса, єдине, що відомо напевно, — його, ймовірно, використовує російський уряд, а отже, його навряд чи використовують у мирних цілях.
Передача сигналу, який отримав прізвисько “Зумер”, відбувається на короткохвильовій радіочастоті 4625 кГц, що змусило деяких фізиків припустити, що сигнал використовується для моніторингу іоносфери Землі. Але професор Стапплс визнає, що розгадка таємничого сигналу все ще залишається загадкою.
Учений припускає, що росіяни цілком можуть просто резервувати канал для протиповітряної оборони або якоїсь іншої форми оборони. Професор Стапплс вважає, що поки сигнал використовується, він залишається доступним, інакше його може хтось “переманити”.
Уперше інтерес до “Зумера”, офіційно відомого як UVB-76, різко зріс 1982 року. На той час станція транслювала тільки закодовану і загадкову серію гудків, проте 1992 року все стало трохи дивнішим: 25 разів на хвилину відтворювалася серія гудучих звуків тривалістю менше ніж секунда, а часом і зовсім транслювалася зловісна сирена.
Дослідники й радіоаматори також помітили, що в 90-ті роки дзижчання UVB-76 час від часу переривалося чоловічими й жіночими голосами, які читали списки, здавалося б, випадкових імен, слів і цифр. Передбачається, що в цих даних була закодована секретна інформація.
За словами професора Стапплса, саме це розмаїття дивних трансляцій і привернуло його увагу, бо таке розмаїття не характерне для простого “заповнювача аварійного сигналу”. Водночас експерт з інженерного нагляду, ці таємничі сигнали цілком можуть слугувати тому, щоб зберегти контроль над певною радіочастотою, однак із “Зумером” відбувається щось інше.
UVB-76 не просто транслює складніші та заплутані сигнали, а й також робить це потужно, передаючи тисячі ватів енергії. Про це свідчать вимірювання професора Стапплса, отримані за допомогою аналізаторів спектра сигналів.
За словами позаштатного радіоведучого Арі Бундара з Голландії, за останні 40 років з’явилося безліч припущень про те, що це могло бути. По-перше, це може бути стара радянська “Рука мерця”, яка може викликати ядерну атаку. По-друге, сигнал може бути маяком для НЛО або пристроєм для контролю за розумом. Також існувала теорія про те, що цей сигнал є станцією для дистанційного керування Чорнобильською АЕС. За словами Стапплса, донині всі ці теорії, навіть найдивовижніші, можуть виявитися правдою.
Ситуація стала ще більш таємничою, коли 2010 року сигнал зник зі свого першого місця мовлення. UVB-76 припинив своє мовлення приблизно на 24 години, а потім повернувся 25 серпня. Ті, хто слухав станцію, повідомляли, що в той момент було чути звуки, схожі на те, як люди човгають кімнатою. У якийсь момент станція також транслювала уривки з балету Чайковського; сигнал часу, який повторювався щогодини.
У 2014 році російський студент Єгор Єсвєєв, який навчався в Оттаві, повідомив, що йому вдалося відстежити джерело сигналу, після того, як він перемістився з Поварово. Студент повідомляв, що після переміщення сигнал транслювався з місця, розташованого недалеко від Пскова, на кордоні з Естонією.
Але хоч би як люди намагалися розслідувати таємницю російського сигналу частотою 4625 кГц, на думку професора Стапплса, британського експерта з електроніки та радіотехніки, будь-які остаточні висновки, найімовірніше, залишаться недосяжними без будь-якого офіційного підтвердження.
Останні відкриття, технологічні прориви, дослідження та інновації, що змінюють світ. Дізнавайтеся про найважливіші досягнення в галузях фізики, біології, космосу й медицини – у розділі «Наука».