Наприкінці серпня та на початку вересня 1859 року Землю накрила найпотужніша сонячна буря за всю історію спостережень. Через неї телеграфні лінії працювали без батарей, операторів било струмом, а частина станцій загорілася.
Про це повідомляє SpaceDaily.
Подію назвали на честь англійського астронома-аматора Річарда Каррінгтона. 1 вересня 1859 року він спостерігав за сонячними плямами зі своєї приватної обсерваторії в Сурреї та помітив потужний спалах білого світла.
Спалах тривав близько п’яти хвилин. Після цього до Землі дісталася хмара намагніченої плазми, яка стиснула магнітне поле планети та викликала рекордну геомагнітну бурю.
Полярні сяйва тоді бачили навіть поблизу Панами. На північному сході США люди могли читати газети просто при світлі неба.
Найбільше проблем виникло з телеграфом. У Північній Америці, Європі, Австралії та частині Азії в лініях з’явилися сильні струми.
Оператори розповідали про удари струмом, іскри та загоряння паперу біля обладнання. Частина телеграфних станцій згоріла.
У деяких випадках телеграф працював навіть після відключення батарей. Оператори з Бостона та Портленда змогли підтримувати зв’язок лише завдяки струму, який виник у лініях під час бурі.
У матеріалі зазначається, що аналогічна подія сьогодні може мати катастрофічні наслідки. У 2013 році Lloyd’s of London та Atmospheric and Environmental Research оцінили можливі збитки для США у суму до 2,6 трильйона доларів.
За оцінками дослідників, від 20 до 40 мільйонів американців можуть залишитися без електроенергії на термін від кількох тижнів до двох років.
Для порівняння автори нагадали про сонячний шторм 1989 року в Квебеку. Він був значно слабшим за подію Каррінгтона, але менш ніж за дві хвилини обвалив енергосистему Hydro-Quebec і залишив без світла шість мільйонів людей на дев’ять годин.
Вчені вважають, що шторми такого рівня можуть повторюватися приблизно раз на 100–250 років. Імовірність нової події масштабу Каррінгтона протягом наступного десятиліття оцінюють у межах від 1 до 10%.