За допомогою кількох космічних телескопів астрономи зробили важливе відкриття, яке стосується надмасивних чорних дір. Виявилося, що гігантська чорна діра знищила одну зірку і використовує її уламки як зброю, щоб знищити іншу зірку. Завдяки цьому відкриттю астрономи змогли знайти зв’язок між двома космічними таємницями, які раніше мали натяк на те, що вони пов’язані. Результати дослідження опубліковані в журналі Nature, пише Interesting Engineering.
П’ять років тому астрономи побачили подію приливного руйнування, що отримала назву AT2019qiz, під час якої надмасивна чорна діра розірвала на частини своєю гравітацією найближчу зірку. Після знищення цієї зірки навколо чорної діри утворився диск із залишків зірки.
Нове дослідження показало, що за кілька років цей диск значно виріс у розмірах. Тепер диск знаходиться на шляху обертання ще однієї зірки навколо чорної діри, хоча ця зірка поки що перебуває на безпечній відстані від пожирача матерії.
Астрономи виявили, що зірка багаторазово врізається в диск з уламків загиблої зірки приблизно раз на 48 годин. Коли це відбувається, то виникають яскраві спалахи рентгенівського випромінювання. Це свідчить про те, що чорна діра використовує уламки загиблої зірки як зброю для того, щоб знищити таким самим чином під час події приливного руйнування іншу зірку.
За останні кілька років астрономи виявили пов’язані з надмасивними чорними дірами раніше невідомі спалахи рентгенівського випромінювання, які повторюються багаторазово.
Вчені не змогли пояснити природу цих періодичних спалахів світла, хоча вважалося, що вони мають відношення до чорних дір. Тепер же було виявлено доказ того, що це дійсно так. Таким чином астрономи змогли пов’язати дві космічні таємниці, які стосуються надмасивних чорних дір та їхнього оточення.
Астрономи кажуть, то нові дані дали змогу зробити великий науковий прорив у розумінні регулярних спалахів рентгенівського світла, що пов’язані з активністю чорних дір і поглинанням ними матерії. За словами астрономів, потрібно було просто почекати кілька років, щоб диск навколо чорної діри збільшився в розмірах і в такий спосіб з ним могла зіткнутися поки ще “жива” зірка.