Вчені заявили про те, що потужні підводні хвилі, викликані відколом айсбергів, змушують льодовики Гренландії танути швидше, повідомляє SciTechDaily.
Відкол айсбергів відбувається тоді, коли великі брили льоду відколюються від льодовиків і падають в океан. І це явище є одним з основних чинників швидкого танення льоду в Гренландії.
У новому дослідженні група вчених з Цюріхського університету (UZH) і Вашингтонського університету (UW) вперше використала оптоволоконну технологію для вимірювання того, як вплив і рух крижаних мас, що падають, перемішують талу льодовикову воду і теплішу морську воду під поверхнею.
“Тепліша вода посилює ерозію, викликану таненням морської води, і роз’їдає основу вертикальної крижаної стіни біля краю льодовика. Це, своєю чергою, посилює відкол льодовиків і пов’язану з цим втрату маси крижаних щитів”, — заявив співавтор дослідження Андреас Вієлі, професор географічного факультету UZH.
Під час дослідження вчені провели поглиблене польове дослідження процесів відколу льодовиків. Вони проклали десятикілометровий оптоволоконний кабель уздовж морського дна фіорду біля льодовика Екалорутсіт Кангілліт Серміат. Цей величезний льодовик на півдні Гренландії, що швидко рухається, щорічно викидає в океан близько 3,6 кубічних кілометрів льоду.
Дослідники використали технологію розподіленого акустичного зондування (DAS), яка виявляє рух ґрунту, відстежуючи натяг кабелю, викликаний утворенням тріщин у льоду, падінням крижаних брил, океанськими хвилями або змінами температури.
Після початкового удару поверхневі хвилі, відомі як цунамі, що спричиняють відкол, проносяться фьордом, перемішуючи верхні шари води. Оскільки морська вода у фіордах Гренландії тепліша і щільніша за талу льодовикову воду, вона опускається на дно.
Але вчені спостерігали й інші хвилі. Вони поширюються між шарами щільності ще довго після сплеску, коли поверхня заспокоїлася. Ці підводні хвилі, які можуть сягати висоти хмарочосів, не видно з поверхні, але вони подовжують перемішування води, забезпечуючи постійний приплив теплішої води на поверхню. Цей процес посилює танення та ерозію на краю льодовика і стимулює відкол льоду.