Під час пошуків золота в Австралії вчені натрапили на одну з найрідкісніших геологічних знахідок у світі. Під шаром пустелі ховався древній кратер, який залишив після себе залізний метеорит.
Про це пише ScienceAlert з посиланням на дослідження, опубліковане в журналі *Meteoritics & Planetary Science*.
Відкриття сталося в районі Східного Голдфілдса в Австралії. Геологи проводили стандартну гравіметричну зйомку для пошуку золотоносних покладів, коли прилади зафіксували незвичну кругову аномалію глибоко під поверхнею.
Особливість знахідки полягає в тому, що вона розташована в архейських зеленокам’яних поясах — одних із найдавніших порід на Землі, вік яких налічує мільярди років.
За словами дослідників, кратер Ора Банда став лише другим підтвердженим метеоритним кратером, виявленим у таких стародавніх породах.
Подальші дослідження показали, що колись тут сталася надзвичайно потужна космічна катастрофа. Удар був настільки сильним, що розплавив навколишні породи, деформував мінерали та викинув у повітря золотоносні уламки.
Команда під керівництвом геолога Райзи Кінтеро з Університету Пуерто-Ріко встановила, що структуру створив багатий на залізо метеорит.
Під час буріння свердловин учені виявили так звані конуси струсу — характерні тріщини в породах, які утворюються лише після проходження надпотужної ударної хвилі від падіння метеорита або ядерного вибуху.
Ще одним доказом стали імпактні брекчії — породи, сформовані під колосальним тиском під час зіткнення. Усередині них дослідники знайшли крихітні скляні кульки, що утворилися внаслідок плавлення порід під дією екстремальних температур.
Хімічний аналіз показав високий вміст нікелю, кобальту, іридію, платини, паладію та родію. Такі елементи надзвичайно рідко зустрічаються в земній корі, але характерні для залізних метеоритів.
За оцінками науковців, космічне тіло сформувало структуру діаметром близько чотирьох кілометрів із центральним підняттям та системою концентричних кілець.
Додатковою несподіванкою стало виявлення мікроскопічних самородків золота всередині брекчій. Вчені припускають, що під час удару золотоносні породи були викинуті в атмосферу, а потім повернулися назад у кратер, де назавжди застигли в розплавленому матеріалі.
Науковці наголошують, що відкриття має важливе значення не лише для вивчення історії Землі. Кратер Ора Банда може допомогти краще зрозуміти процеси формування ударних структур на молодому Марсі, де подібні геологічні породи збереглися значно краще.