Нове масштабне дослідження геномів, опубліковане в журналі Science, розкрило несподівані подробиці «справи сімейної» давніх предків. Виявилося, що процес схрещування між Homo sapiens та неандертальцями не був хаотичним — він мав чітко виражену гендерну спрямованість. Про це повідомляє Експерт із посиланням на The Independent.
Секрет Х-хромосоми
Ключем до розгадки став аналіз Х-хромосоми. Генетики помітили дивну аномалію: у сучасних людей неандертальської ДНК у цій хромосомі значно менше, ніж в інших частинах геному. Водночас у самих неандертальців (згідно з аналізом викопних решток) частка ДНК сучасної людини в Х-хромосомі була несподівано високою.
Як це пояснюється? Така асиметрія вказує на те, що більшість успішних контактів, які залишили слід у нашому генетичному коді, відбувалися за схемою:
- Чоловік: неандерталець;
- Жінка: представниця Homo sapiens.
Якби схрещування відбувалося рівномірно в обох напрямках, розподіл ДНК у статевих хромосомах був би збалансованим.
Соціальна динаміка чи біологія?
Вчені поки не можуть однозначно відповісти, чим був зумовлений такий вибір партнерів. Одна з гіпотез — соціальна структура. Можливо, жінки нашого виду частіше потрапляли до груп неандертальців (або їх забирали туди), тоді як чоловіки-сапієнси рідше заводили потомство з неандертальськими жінками через культурні чи біологічні бар’єри.
Інша версія — генетична сумісність. Цілком імовірно, що сини, народжені від батька-сапієнса та матері-неандерталки, мали проблеми з фертильністю (здатністю мати дітей), тому ця генетична лінія просто вимерла, не дійшовши до наших днів.
Новий погляд на еволюцію
Це відкриття вкотре доводить, що історія людства — це не лінійний процес, а складна мережа контактів. Ми не просто «витіснили» неандертальців; ми асимілювали частину їхнього досвіду та генетики. Отримані дані допомагають зрозуміти, чому певні хвороби або особливості імунітету ми успадкували саме від неандертальських батьків.