Загадкова “Смуга дір” у Перу, яка десятиліттями спантеличувала науковців та породжувала теорії про прибульців чи криваві обряди, отримала несподівано прагматичне пояснення. Археологи з’ясували, що 5200 ям на схилі гори були частиною гігантської “податкової” та торгової системи.
Про це йдеться у дослідженні Сіднейського університету, опублікованому в журналі Antiquity.
Йдеться про місце Монте-Сьєрпе, де впорядковані ями простягаються на півтора кілометра вздовж хребта. За допомогою дронів та сучасного аналізу ґрунту вчені виявили на дні ям залишки кукурудзи, бавовни та перцю чилі. Ці продукти не могли потрапити туди випадково — їх цілеспрямовано приносили люди.
Радіовуглецевий аналіз показав, що комплекс активно використовували у XIV столітті за часів королівства Чінча. На думку археологів, ями слугували місцем для демонстрації та обліку товарів. Кожна секція ям могла відповідати певній групі людей або громаді, які виставляли свою продукцію для торгівлі чи сплати данини.
“Це був свого роду ринок без грошей, де кількість заповнених ям слугувала показником вартості”, — зазначає автор дослідження Джейкоб Бонгерс. Структура комплексу нагадує знамените кіпу (вузликове письмо інків), що свідчить про високий рівень розвитку тогочасної бухгалтерії.
Таким чином, “Смуга дір” виявилася не оборонною лінією чи місцем для збору води, а складною економічною інфраструктурою. Вона допомагала організовувати торгівлю в регіоні задовго до появи сучасних банківських систем.