Екіпаж Міжнародної космічної станції щодня спостерігає те, що на Землі здається неможливим. За 24 години астронавти бачать 16 сходів і 16 заходів Сонця, але живуть зовсім за іншим графіком.
Про це пише Space Daily.
Міжнародна космічна станція перебуває на висоті близько 400 кілометрів над Землею та рухається зі швидкістю приблизно 28 тисяч кілометрів на годину. Завдяки цьому вона здійснює повний оберт навколо планети приблизно кожні 90 хвилин.
За оцінками NASA, це означає близько 16 орбіт, а разом із ними — 16 світанків і 16 заходів Сонця протягом однієї земної доби.
Втім, як пояснюють фахівці, цей факт часто неправильно розуміють. Насправді астронавти не проживають шістнадцять окремих днів. Світлові переходи відбуваються лише за вікнами станції, тоді як життя екіпажу підпорядковане звичайному 24-годинному розкладу.
Причина таких частих світанків полягає у висоті польоту станції. Чим нижча орбіта, тим швидше повинен рухатися космічний апарат, щоб утримуватися навколо Землі.
Для порівняння, супутники на геостаціонарній орбіті, які розташовані приблизно за 36 тисяч кілометрів від планети, здійснюють один оберт за 24 години. Саме тому вони здаються нерухомими для спостерігачів із Землі.
Європейське космічне агентство вказує, що МКС рухається зі швидкістю близько 28 800 кілометрів на годину та робить один оберт приблизно за 92 хвилини.
Під час кожної орбіти станція переходить із сонячного боку Землі в її тінь і назад. Саме ці переходи й створюють ефект численних світанків та заходів.
Однак екіпаж орієнтується не на Сонце, а на Всесвітній координований час (UTC). Саме за цим стандартом планують роботу, відпочинок, прийоми їжі та сон.
Для підтримки нормального режиму на станції використовують спеціальне світлодіодне освітлення, яке імітує зміну часу доби. Воно змінює яскравість і колір залежно від періоду дня.
Астронавти сплять в окремих невеликих каютах, де можуть повністю вимкнути світло. Також стандартним спорядженням є маски для очей і беруші.
Науковці наголошують, що людський організм еволюційно пристосований до одного циклу дня і ночі на добу. Саме тому постійна зміна освітлення за вікном не використовується як орієнтир.
Додатково ситуацію ускладнює те, що інколи МКС взагалі не потрапляє в тінь Землі. Під час так званих періодів високого бета-кута станція може кілька днів поспіль перебувати під безперервним сонячним освітленням.
Таким чином, шістнадцять світанків на день залишаються красивим видовищем для астронавтів, але не впливають на їхній розпорядок. Для екіпажу головним орієнтиром залишається звичайний земний годинник.