Історія нашої планети налічує понад 4,5 мільярда років і за цей час вона встигла стати домівкою для неймовірної кількості видів. Деякі з них процвітають і сьогодні, але інші давно вимерли. Наприклад, динозаври, яких 66 мільйонів років тому погубив руйнівний космічний камінь. Утім, тепер учені вважають, що він був не один, пише Daily Mail.
Добре відомо, що епоха динозаврів закінчилася, коли 66 мільйонів років тому в Землю врізався гігантський астероїд. Але нове дослідження команди з Університету Херіота-Вотта припускає, що цей величезний астероїд був не один.
Автори дослідження стверджують, що в той самий рік у Землю врізався і другий руйнівний космічний камінь: його ширина сягала близько 500 метрів, і він врізався в планету неподалік від узбережжя Гвінейської Республіки в Західній Африці.
За словами провідного автора дослідження, доктора Уісдина Ніколсона, перші свідоцтва другого астероїда було виявлено два роки тому, у 2022 році, коли доктор Ніколсон і його колеги вивчали дані сейсмічного відбиття морського дна Атлантичного океану.
Тоді вчені виявили западину глибиною близько 9 кілометрів, яка, на думку команди, могла бути кратером від удару астероїда. У новому дослідженні команді вдалося зробити нові 3D-сейсмічні зображення западини з високою роздільною здатністю, які підтвердили їхні підозри.
Кратер отримав назву кратер Надір і виник, коли астероїд зіткнувся із Землею близько 66 мільйонів років тому — він такого самого віку, що й астероїд, який знищив динозаврів. За словами доктора Ніколсона, загалом на планеті існує близько двох десятків морських кратерів, але жоден з них не був зафіксований з таким ступенем деталізації.
Команда стверджує, що кратери на поверхні планети, як правило, сильно еродовані, а тому вчені можуть бачити тільки те, що оголене, тоді як кратери на інших планетних тілах зазвичай показують тільки поверхневий вираз.
Ці нові дані дають змогу вченим візуалізувати кратер у трьох вимірах і відсунути шари осадової породи, щоб розглянути кратер на всіх рівнях. Ще у 2022 році дослідники припустили, що астероїд був би близько 400 метрів завширшки. Однак нові зображення підтверджують, що він був навіть більшим.
Відомо, що другий астероїд прилетів приблизно з 20-40 градусів на північний схід, через спіральні хребти, утворені поштовхами, що оточують центральну вершину кратера — вони утворюються тільки після косого удару під низьким кутом. Вчені припускають, що астероїд врізався в Землю зі швидкістю близько 20 км/с, утім, вчені визнають, що ці висновки все ще потребують підтвердження.
Вченим також вдалося відтворити хронологію того, що сталося мільйони років тому: від початкового зіткнення до цунамі заввишки понад 800 метрів, що мало перетнути Атлантичний океан.