Нові дослідження доводять, що люди почали експериментувати із символічною писемністю ще 40 тисяч років тому. Це відкриття кардинально змінює історію комунікації, адже раніше найдавнішою у світі письмовою мовою вважався месопотамський клинопис, датований приблизно 3000 роком до нашої ери.
Про це пише видання Popular Science.
Що приховують артефакти кам’яної доби
Археологи роками аналізували 260 реліквій, знайдених у печерах гірського масиву Швабський Альб на південному заході Німеччини. Серед знахідок — невелика фігурка мамонта, вирізьблена з бивня, та знаменитий «Адорант» — фігура людини-лева з розпростертими руками. На цих предметах вчені виявили послідовності ліній, хрестиків, крапок і насічок, що часто повторюються.
Команда науковців внесла понад 3000 геометричних різьблень до спеціальної бази даних знаків кам’яної доби та дослідила їх за допомогою комп’ютерного аналізу. Дослідники не сподівалися перекласти ці послання, але змогли порівняти їхні характеристики з пізнішими системами писемності, зокрема з раннім клинописом.
Несподівані результати дослідження
Результати здивували вчених: виявилося, що месопотамський метод комунікації більше схожий на своїх предків із кам’яної доби, ніж на сучасні системи письма. Це означає, що основи писемності могли залишатися майже незмінними протягом десятків тисяч років.
Водночас дослідники впевнені, що ці символи не є відображенням розмовної мови. Часте повторення однакових знаків (наприклад, кілька хрестиків чи ліній поспіль) не притаманне усному мовленню. Проте ці знахідки доводять, що за своїми когнітивними здібностями люди кам’яної доби не поступалися сучасним нащадкам.
«Людська здатність кодувати інформацію в знаках і символах розвивалася протягом багатьох тисяч років. Письмо — це лише одна специфічна форма в довгому ряду знакових систем. Ми продовжуємо розробляти нові системи для кодування інформації, і це також є основою комп’ютерних систем», — пояснює співавтор дослідження Крістіан Бентц.