Ізраїльські винищувачі атакують іранські сили в Сирії

Ізраїльські винищувачі атакували іранські сили у сирійському Хомсі. Місцеві ЗМІ повідомляють, що атаки з повітря зазнали ще чотири аеропорти на територіях, підконтрольних режиму Асада.

З недавніх пір іранський Корпус вартових ісламської революції, КСІР, пристосувався розвантажувати військові вантажі для своїх проксі в Сирії, а також необхідне обладнання для об’єктів, що споруджуються ним, на сирійській території в цивільних аеропортах і морських портах Латакії.

Після масштабного лютневого землетрусу, коли в Сирію пішов потік гуманітарних вантажів, ця іранська практика стала повсякденною, оскільки в Тегерані вирішили, що на складах укривати військові вантажі серед цивільних – чудовий спосіб їх замаскувати.

У ізраїльтян з’явилася гідна мета – скупчення іранських військових вантажів на складах, мета, про яку можна тільки мріяти та поразка якої окупає всі витрати під час підготовки такої операції
Однак цей прийом незабаром став відомий ізраїльській розвідці, що отримала про неї інформацію від своєї агентури в Сирії, до яких входять і завербовані «Моссад» офіцери КВІР, які перебувають на сирійській території. Але відразу реагувати ізраїльтяни не стали, воліючи надати іранцям можливість накопичити вантажів на складах побільше, не віддавати ж винищувачам наказ про атаку і витрачати в ній дорогі «розумні» ракети через один-два вантажні контейнери.

Ізраїльське терпіння було винагороджене сторицею. Великий потік «гуманітарки» створив ситуацію, коли іранські військові вантажі змушені були накопичуватися на складах тому, що не вистачало потужностей для їхнього оперативного вивезення. Звичайно, для транспортних служб їхня доставка одержувачам має пріоритетний характер, але це Сирія, хай навіть вивіз і контролюють офіцери КВІР – сьогодні не вистачило вантажівок, завтра – навантажувачів, а ось ці вантажі для бізнесменів треба відправити раніше, бо за них приватні замовники вже заплатили комусь треба.

У результаті ізраїльтян з’явилася гідна мета – скупчення іранських військових вантажів на складах, мета, про яку можна лише мріяти і поразка якої окупає всі витрати під час підготовки такої операції. І на виявлені розвідкою цілі обрушився ізраїльський ракетний дощ – шість повітряних атак за березень місяць за складами від Дамаска до Хомса, від авіабази Т-4, що неподалік Пальміри до аеропорту Аль-Дабаа, що поряд з містом Аль-Кусейр поблизу сирійсько-ліванської Межі. І морськими портами в Латакії, де також зібралися іранські вантажі.

Сирійсько-іранська ППО протиставити цьому нічого не змогла. Та й через її стан протидія з самого початку оцінювалася ізраїльськими планувальниками цієї операції як незначне, які б хвалькі заяви з цього приводу не робили в Дамаску чи Тегерані. Отже, серія ізраїльських атак була більш ніж успішною, поставлені перед ними завдання ВПС Ізраїлю виконали на всі сто відсотків.

Оцінити збитки, які зазнали внаслідок цих ударів іранці, з цілком зрозумілих причин досить складно. Тому доводиться обмежитись розпливчастим та неконкретним – «дуже великий». Декількома атаками ізраїльтяни знищили більшу частину того, що іранці постачали на сирійські склади протягом не менше місяця.

Іранським проксі, насамперед, загонам «Хезболли», доведеться сісти на голодну пайку. Але головне – суттєво загальмується масштабне будівництво об’єктів іранської військової інфраструктури в Сирії та діяльність тих, що вже введені в експлуатацію – від підземних заводів з виробництва озброєнь до командних вузлів іранської системи ППО, яку вони створюють у Сирії самостійно, не сподіваючись у цьому питанні на Дамаск. , що продемонстрував повну некомпетентність у питаннях організації та функціонування протиповітряної оборони

Серією цих атак Ізраїль недвозначно заявив Ірану: «Зробити із Сирії військовий форпост ми вам не дозволимо. І будемо бомбити доти, доки ви не припините цих спроб. Можливості у нас – від розвідувальних до ударів із повітря – для цього є». Як відреагує на це послання і «посилки з повітря» Тегеран, які супроводжують їх, належить дізнатися найближчим часом.