У КП “Київтеплоенерго” підрахували, скільки кияни накопичили боргів за результатами опалювального сезону. Загальна заборгованість за опалення та гаряче водопостачання сягнула 7 млрд грн. У підприємстві пояснили, які санкції очікують на боржників, і чому навіть власники елітних квартир не застраховані від втрати майна.
Попри те, що тарифи на тепло у столиці не змінювалися з 2019 року, вартість енергоносіїв та витрат на обслуговування суттєво зросла. Як заявив директор СП “Енергозбут” КП “Київтеплоенерго” Костянтин Лопатін, реальна собівартість послуг сьогодні перевищує чинний тариф на 50%, що ускладнює роботу підприємства, особливо на тлі масових неплатежів. Тож, поки є час до нового опалювального сезону, підприємство активізувало заходи примусового стягнення заборгованості до тих, хто ігнорує як власні борги, так і пропозиції щодо їхнього врегулювання.
“Наразі ситуація із заборгованістю за опалення та гаряче водопостачання в Києві залишається складною. Загальний борг киян за ці послуги становить 7 млрд грн, з яких 4,1 млрд грн – це борг за послуги опалення та постачання теплової енергії, і 2,9 млрд грн – це борг за гаряче водопостачання”, – зазначив Лопатін.
За даними компанії, понад 150 тисяч особових рахунків мають системну заборгованість, тобто борг накопичується щонайменше понад три місяці. Найбільші суми заборгованості часто фіксують у власників квартир великої площі в престижних районах. Борги в елітних будинках, де квартири великої площі, сягають 200 і 300 тис грн.
“Два яскравих приклади – це квартира на 171 кв м площі на проспекті Володимира Івасюка, 24 – елітний будинок з виходом на Оболонську набережну. Вже матеріали передано до районного суду, сума основної заборгованості – 330 тис грн, сверху нараховано штрафних і фінансових санкцій на 50 тис грн. Або Дніпровська набережна, 14 Б, такий самий не дешевий будинок – 310 тис грн основної заборгованості, і, відповідно, 48 тис грн – додаткових фінансових стягнень”, – розповів Костянтин Лопатін.
З 2024 року до боржників застосовують пеню – 0,01% за кожен день прострочення. Якщо борг не погашено, підприємство звертається до суду. Справи розглядаються масово, і на сьогодні їх уже понад п’ять тисяч.
Як зазначила начальник управління правового забезпечення продажу СП “Енергозбут” КП “Київтеплоенерго” Інна Кукук, після винесення рішення до основного боргу додаються 3% річних, індекс інфляції, судовий збір, мінімальний розмір якого становить 3028 грн та інші витрати. Тож, загальна сума боргу суттєво збільшується.
“Виходячи з нашої практики, сума до сплати з боржника зростає майже на 25%. Для приклад: є заборгованість у 310 тис грн, і на неї було нараховано додатково 48 тис грн. Тобто, зростання колосальне”, – наголосила Інна Кукук.
У разі несплати справа передається до виконавчої служби, яка арештовує рахунки, майно, а при боргах понад 160 тис грн може ініціювати примусовий продаж нерухомості. Навіть якщо власник квартири перебуває за кордоном, це не звільняє його від відповідальності. Інформація про судові справи надходить у застосунок “Дія”, а арешт рахунків часто стає для боржників неприємною несподіванкою.
Щоб уникнути додаткових нарахувань і судових витрат, у Київтеплоенерго радять звертатися по реструктуризацію боргу ще до суду. Це можна зробити особисто або дистанційно – навіть з-за кордону через електронний підпис. У такому разі пеню та штрафні санкції не нараховують. У підприємстві наголошують: борги не виникають раптово, і власність – це не лише привілей, а й обов’язок. Якщо боржник не реагує на повідомлення, то після рішення суду уникнути фінансового навантаження вже майже неможливо.