У Києві скандал із втечею посадовців за кордон набирає обертів. Днями Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що київські посадовці використали дітей-сиріт, щоб виїхати з країни під час війни. За його словами, згодом ці люди звільнилися і не повернулися до України. Водночас доля 13 дітей залишається невідомою. На цю заяву Лубінця відреагували в КМДА.
Діти-сироти стали “квитком” за кордон
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування стали “квитком” для близьких родичів київських посадовців, щоб нелегально виїхати за кордон та уникнути мобілізації. Напередодні такою заявою шокував суспільство Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець.
Працівники Офісу Омбудсмана випадково стали “розслідувачами”. Адже в результаті моніторингових візитів виявили, що посадовці Служби у справах дітей та сім’ї міста Києва й Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 міста Києва відправили своїх близьких родичів супроводжувати дітей за кордон.
Що трапилось з дітьми?
За словами омбудсмана, у березні 2022, коли тривали активні бойові дії поблизу Києва, 68 вихованців Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 міста Києва у супроводі 20 осіб евакуювали до колишнього молодіжного табору міста Вупперталь у Німеччині.
Ці вихованці – діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та діти, які перебувають у складних життєвих обставинах. Коли ж 2024 року працівники Офісу омбудсмана навідалися до табору, їх туди не допустили, оскільки на території були відсутні особи супроводу від України, а діти перебувають виключно під опікою німецької сторони.
При цьому дітей було лише 55, а не 68. Як заявив омбудсман, під час позапланових візитів до Служби у справах дітей та сім’ї міста Києва й Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 міста Києва, спливла моторошна інформація – копій документів чи будь-яких документів про умови перебування дітей під опікою німецької сторони не було.
“Нам вдалось довідатися: серед супроводжуючих осіб під час евакуації в офіційних наказах були люди, які не мають стосунку до цієї сфери, й лише за день до цього стали працівниками закладів, а деякі зовсім ніколи не були працевлаштовані. Найцікавіше: серед цих людей – близький родич керівника Служби у справах дітей та сім’ї міста Києва і близький родич керівника Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 міста Києва”, – мовиться в повідомленні.
Що кажуть в КМДА?
Утім, служба у справах дітей та сім’ї КМДА не затягувала з реакцією і заявила, що інформація Уповноваженого Верховної ради з прав людини “ґрунтується на припущеннях і не підтверджується конкретними фактами”.
“На превеликий жаль, ні в лютому, ні на початку березня 2022 року не існувало порядків та механізмів евакуації дітей! Ні Міністерство соціальної політики, ні Національна сервісна служба, ні офіс Уповноваженого Верховної ради з прав людини не надавали жодних вказівок і рекомендацій щодо порядку подальших дій та способів евакуації дітей-сиріт! На початку повномасштабного вторгнення за допомогою Служби у справах дітей та сім’ї, за підтримки місцевої влади, евакуйовано в безпечні умови близько 1500 дітей-сиріт. У складі евакуаційної групи з центрів соціально-психологічної реабілітації дітей Києва виїхали в Німеччину 67 дітей, наразі продовжують перебувати в евакуації 30. Решта дітей влаштовані в сімейні форми виховання”, – заявили в повідомленні.
На гучну заяву відреагувала і заступниця голови КМДА Марина Хонда. За її словами, Офіс уповноваженого з прав людини та група парламентського контролю мають юрисдикцію тільки на території України. А які були законні підстави для перевірки дітей у Німеччині — незрозуміло.
По-перше, відповідно до законодавства, Офіс уповноваженого з прав людини має юрисдикцію тільки на території України. В центрах, де перебувають діти за кордоном, немає повноважень в офісу Омбудсмана.
Марина Хонда зазначила, що створено “Держдіти” та Національна соціальна служба, однак жодного закону про процедуру перевірки — немає.
“Другий момент, що таке моніторингова група. Я намагалася знайти, можливо, я пропустила новий закон. Чим регулюється моніторинг перебування дітей за кордоном? На сьогодні у нас створено “Держдіти” та Національна соціальна служба. Але жодного закону про процедуру перевірки — немає. Виявляється, що це була група парламентського контролю. Парламентський контроль здійснюється на території України. Що це був за виїзд, яка його форма, які нормативні документи? Я для себе не розумію”, – йдеться в повідомленні.
Заступницю голови КМДА обурили також звинувачення в “зникненні дітей”. Вона наголошує, що ті, хто зараз висуває звинувачення, не були присутніми під час евакуації. Вони не бачили, як все відбувалось. А на кордоні їм відповіді не дали, оскільки в них не було достатньо повноважень.
А що ж це було – будуть з’ясовувати прокурори, адже вони вже почали розслідування схеми виїзду за кордон під прикриттям евакуації дітей-сиріт, про яку раніше заявив Офіс омбудсмена. Водночас Аксана Філіпішина, заступниця керівника аналітичного відділу Української Гельсінської спілки з прав людини в ефірі “Громадського радіо” дала пояснення того, як регулюється евакуація дітей. За її словами, є понад 720 інституцій в Україні, де перебувають як “державні” діти, так і батьківські, але на цілодобовому перебуванні. Це інтернатні заклади різних систем, у яких проживало близько 8 тисяч дітей.
Водночас за даними Офіс омбудсмена, вихованці Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 міста Києва залишились без українського супроводу. Там заявили, що доступ до цих дітей тепер потрібно просити у німецької сторони. Далі омбудсман направив відповідні листи до Офісу Генпрокурора, Національної поліції, Мінсоцполітики, Нацсоцсервісної служби, КМДА, де зазначив усі виявлені факти. Однак, головне питання – де наразі перебувають 13 дітей, яких, за словами Лубінця, не виявили в Німеччині.