Київ знову опиняється у транспортному пеклі. Після довгих місяців боротьби з підтопленнями в метро та постійними пробками, у нас обрушилася пішохідна частина Повітрофлотського шляхопроводу. І це лише початок – у місті повно інших мостів, які також можуть стати небезпечними.
Журналістка Марія Гураль проекту “Наша Справа” вирішила розібратися в ситуації та з’ясувала цікаві речі.
На міст “забили” – від нього відвалюються шматки бетону, а арматура починає іржавіти. Нещодавня аварія на синій гілці метро ще раз показала, як ми залежимо від стану інфраструктури. Мосту Метро не робили капітальний ремонт 58 років.
Дмитро Макагон із Київавтодору пояснює, що все це відбувається через недостатнє обслуговування. 2018 року нам обіцяли капітальний ремонт, але він так і не розпочався. 2019-го зробили лише косметичний ремонт, який ніяк не вирішує проблеми.
Наразі знову обговорюють можливість робіт із використанням кредитів від Європейського банку реконструкції та розвитку, але поки що реальних дій не видно. Турецька компанія “Онур” отримала поспіль протиаварійні роботи, але без належної конкуренції.
Міська влада запевняє, що ремонтні роботи не вплинуть на роботу метро, але поки міст стоїть без змін, виникає питання: що вони робитимуть, якщо він обрушиться? Поїздки іншими мостами, наприклад, Патона, зараз – це справжня гра на межі.
Максим Бахматов, голова Офісу трансформації, поділився своїми переживаннями, коли проїжджає цим мостом, і це звучить тривожно.
Якби у Києві був супергерой, ним міг би стати Подільсько-Воскресенський міст, який має з’єднати лівий та правий береги. Але, на жаль, за 20 років його будівництва так і не дійшли остаточно. Бахматов прямо каже:
“В міст вгашено 20 мільярдів гривень, і там зроблено одна пелюстка на Русанівські сади. А ви бачили там дорогу? Там звичайно не хайвей, щоб ним користуватись. А куди він мав бути зроблений? Звичайно, на Троєщину. І вони недобудували, бо фінального проєкту немає. Де він буде проходити, ніхто не знає”.
Світовий банк колись рекомендував Києву не будувати нові мости, поки не впорядкують старі.
Інженер Дмитро Макагон пояснює: “Нам треба розібратися з існуючими, навести лад, а вже потім будувати”. Це звучить логічно, але насправді, схоже, мало що змінюється.
Поки кияни сподіваються на мости, які ще існують тільки на папері, старі споруди продовжують руйнуватися. Хто, як не ми самі, маємо стежити за станом нашої інфраструктури та пам’ятати про те, що кожна подорож містом – це маленька пригода з невідомим кінцем.