Київ може залишитися без тепла, води та світла на тривалий час. Експерт Олег Попенко назвав головні небезпеки.
Мер Києва Віталій Кличко попередив, що опалювальний сезон 2025-2026 стане найскладнішим за весь час повномасштабної війни, оскільки Росія жорстко атакує одночасно всі енергетичні об’єкти столиці.
Експерти погоджуються, що атаки росіян набули системного та масового характеру. Однак зауважують, що простих попереджень замало — потрібно діяти, аби ворогу не вдалося занурити місто у повний блекаут.
«80-90% Києва опиниться у темряві»: найгірший сценарій
За словами Олега Попенка, експерта з питань ЖКГ, у разі посилення атак росіян, Києву загрожує найгірший сценарій розвитку подій: 80-90% міста може опинитися у темряві.
«На жаль, росіяни ставлять собі єдину мету — повністю занурити Київ у темряву. І це цілком реально, вони можуть цього досягти. Причин для цього достатньо: об’єкти „Київтеплоенерго“ достатньо не захищені від дронів, Трипільська ТЕЦ була під серйозними ракетними ударами, і там зараз величезні проблеми. Нам залишається тільки сподіватися на диво та вдалу роботу ППО і витримати удари РФ по Києву», — розповідає Олег Попенко.
Експерт припускає, що ситуація могла б бути стабільнішою, якби існувала домовленість про спільне ненанесення ударів по енергетичних об’єктах, як це було у 2024 році. Однак, на його думку, судячи з дій РФ, ворог поки не готовий до таких домовленостей.
Евакуація: 25% киян залишаться у місті
Якщо обстріли критичної інфраструктури продовжуватимуться, Київ ризикує на тривалий час залишитися без тепла, світла та води.
«Я не виключаю такого розвитку подій. Тому людям варто подумати про те, що на холодний період краще виїхати з міста. Наприклад, перечекати зиму десь у приватному будинку, де є опалення, генератор та вода», — зазначає Олег Попенко.
Водночас експерт наголошує: фізично евакуювати чотиримільйонне місто за короткий час неможливо. Крім того, не всі мешканці будуть готові виїхати, навіть якщо влада спробує провести евакуацію.
«Щонайменше 25% киян залишаться у місті. Це люди похилого віку, маломобільні, малозабезпечені, ті, у яких немає автомобіля і місця куди переїхати. Саме тому місцева влада має наперед подбати про таких громадян», — каже експерт.
Місця порятунку: це мають бути не «намети біля будинку»
На думку Олега Попенка, соціальні служби повинні вже зараз підрахувати кількість цих громадян по кожному з десяти районів. А КМВА чи КМДА мають передбачити транспорт для перевезення людей і визначити місця, де кияни можуть тимчасово перебувати на випадок затяжного блекауту та сильних морозів.
«І це мають бути не намети чи палатки біля будинку. Такими місцями можуть бути спортивні зали у школах, приміщення клубів, будівлі РДА, де можна тимчасово розмістити людей. Тобто приміщення, де можна встановити мобільні котельні та генератори, які зможуть забезпечувати киян теплом та електрикою, на період відсутності централізованого теплопостачання», — пояснює експерт.
Попенко підкреслює, що це величезний масив роботи, яким мають займатися всі десять РДА Києва, щоб напрацювати алгоритм дій до настання критичної ситуації.
Як врятувати житловий фонд від замерзання?
Окрім порятунку людей, місто має терміново думати про збереження житлового фонду.
«Якщо холодна погода триматиметься тиждень і більше з температурою повітря в 10-15 градусів морозу, то за повної відсутності тепла звичайний панельний будинок замерзає за 36-48 годин. Щоб уникнути руйнування системи теплопостачання міста, як це трапилося в Алчевську, потрібно терміново злити воду із системи опалення», — наголошує експерт.
За його оцінкою, штатних слюсарів керуючих компаній (близько 50 осіб) абсолютно недостатньо для цієї роботи. Вони зливатимуть воду декілька тижнів, тоді як йдеться про понад 8 тисяч багатоповерхівок.
«Ці „темпи“ можуть закінчитися для міста катастрофою — втратою житлового фонду. Бо після замерзання води у системі відновити теплопостачання буде неможливо», — застерігає Олег Попенко.
Експерт закликає владу вже зараз вирахувати необхідну кількість фахівців, підготувати додатковий персонал та розрахувати час, необхідний для консервації кожного будинку.
«Враховуючи досвід 2022 року, коли київські чиновники та комунальники рванули з міста, і багато з них досі не повернулися, подібна ситуація може повторитися під час довготривалого блекауту, і проблеми зі збереженням багатоквартирного житлового фонду людям доведеться вирішувати самостійно, і кияни, які планують залишитися в місті, повинні бути до цього готові», — підсумовує Олег Попенко.