Учені виявили рідкісні генетичні та біологічні особливості, які можуть пояснити феноменальне довголіття іспанки Марії Браньяс, яка прожила 117 років, зберігаючи напрочуд добре здоров’я, пише Indian Defence Review.
Нове генетичне дослідження, опубліковане в Cell Reports Medicine, здійснили науковці з Інституту досліджень лейкемії імені Жозепа Каррераса в Барселоні. Вони зробили повний аналіз крові, слини, калу та сечі жінки і з’ясували, що багато клітинних маркерів її організму виглядали на десятки років “молодшими”, ніж реальний вік. Дослідники вважають, що цей випадок може відкрити важливі шляхи до здорового старіння.
Зазначається, що Браньяс мала нижчий рівень запалення, кращі серцево-судинне здоров’я та імунну систему, ніж ті, хто на кілька десятиліть молодший за неї. Її кишковий мікробіом також демонстрував високу стійкість. Результати свідчать про рідкісний геномний профіль, який захищав жінку від вікової деградації.
“Надзвичайно довга тривалість життя людини, прикладом якої є супердовгожителі, є парадоксом у розумінні старіння: попри похилий вік, вони зберігають відносно хороше здоров’я”, – пишуть дослідники під керівництвом епігенетиків Елоя Сантоса-Пухоля та Алекса Ногери-Кастельса.
Вони припустили, що поєднання ДНК Браньяс із середземноморською дієтою, багатою на йогурт, а також фізично та соціально активний спосіб життя могло створити ідеальні умови для виняткового довголіття.
Як ДНК Браньяс може вплинути на дослідження довголіття
Особливо цікавим у випадку Браньяс є те, що “молодість” її геному не відповідала хронологічному віку. Хоча її теломери – захисні кінцівки хромосом, пов’язані зі старінням, – були помітно короткими, що зазвичай вважається тривожним сигналом, у неї ніколи не розвивався рак. Дослідники припускають, що в цьому випадку коротші теломери могли обмежувати надмірний ріст клітин, виконуючи функцію захисту від онкології.
Насправді, пише видання, парадокс її здоров’я може перевернути традиційні уявлення про біомаркери старіння. Більшість моделей старіння вказують, що короткі теломери означають коротше життя, однак ситуація із Браньяс спростовує цей підхід. Ймовірно, клітинне старіння в неї відбувалося іншим, більш контрольованим шляхом. Учені сподіваються, що це несподіване відкриття може змінити підходи до розробки майбутніх терапій проти старіння та для профілактики захворювань.
“Картина, що вимальовується з нашого дослідження, хоча й базується лише на одному винятковому випадку, показує, що надзвичайно поважний вік і поганий стан здоров’я не є нерозривно пов’язаними”, – зазначили автори роботи.
Команда дослідників наголосила, що для підтвердження висновків потрібні ширші дослідження, однак випадок Браньяс є переконливою відправною точкою.
Чим супердовгожителі відрізняються від інших
Супердовгожителі, такі як Браньяс, становлять надзвичайно малу частку населення: лише 1 з 10 людей, які доживають до 100 років, досягає 110. Хоча спосіб життя безумовно відіграв свою роль, дослідження підкреслило, що саме генетична архітектура, ймовірно, є головним чинником відмінностей. Масштабніші дослідження також виявляють спільні риси серед довгожителів, зокрема вищий рівень “хорошого” холестерину, кращий контроль запалення та унікальний склад кишкової мікрофлори.
Її здатність залишатися ментально, фізично й соціально активною до останніх років життя формує образ старіння як стійкого, а не деградаційного процесу. І хоча це дослідження зосереджене на одній людині, його наслідки є значними. Автори пропонують використовувати подібні дані для пошуку біомаркерів здорового старіння та розробки персоналізованих терапій довголіття.
Поради лікарів, результати нових медичних досліджень, історії пацієнтів і теми профілактики хвороб. Усе про здоровий спосіб життя, медицину та самопочуття — читайте в розділі «Здоров’я».