Українці вже три роки живуть в умовах постійної напруги та невизначеності. Війна, економічні негаразди, тривога за майбутнє – все це щодня випробовує на міцність нашу нервову систему. Нове дослідження б’є на сполох: стрес та втома стали не просто частими гостями, а справжніми супутниками життя для більшості з нас.
Як розпізнати проблему вигорання і хронічного стресу, та допомогти собі й колегам.
Стрес як буденність
У січні 2024 року соціологи опитали понад 2423 українців віком від 18 до 60 років, що мешкають у великих та середніх містах України. Це вже третя хвиля подібного дослідження, і вона дозволяє чітко побачити, як змінюється наш психологічний стан з початку повномасштабної війни. На жаль, динаміка невтішна: втома та напруга лише наростають.
Свіжі дані дослідження вражають: аж 77% опитаних зізналися, що останнім часом відчували сильний стрес. І це не короткочасна реакція на неприємності – майже половина українців (46%) постійно живуть у стані виснаження.
Основні результати дослідження:
- Стрес та напруженість стали нормою: 77 % респондентів відчували сильний стрес останнім часом.
- Втома, напруга та страх – переважні емоції: 46% українців постійно відчувають втому, 44% – напруженість, а 30% – страх.
- Психологічна допомога залишається недоступною: 78% українців ніколи не зверталися до психолога, хоча 40% визнають, що потребували б такої підтримки.
- Робота та фінанси – одні з головних тригерів стресу: 41% українців відчувають фінансові труднощі, 38% – напруженість через соціально-політичну ситуацію в країні.
Чому ігнорувати стрес – небезпечно?
Хронічний стрес – це не просто “поганий настрій”. Це серйозна загроза не лише для нашого ментального, але й фізичного здоров’я. Тривала напруга виснажує організм, знижує імунітет, провокує розвиток серцево-судинних захворювань, депресії та тривожних розладів. В умовах тривалої війни та економічної нестабільності, турбота про ментальне здоров’я стає питанням виживання.
То як врятувати менталку? Психологи виділяють кілька кроків до відновлення ментального здоров’я. Ось вони.
- Визнайте проблему. Перший крок – чесно сказати собі: “Я в стресі”. Ігнорування лише погіршує ситуацію.
- Дихайте глибше. Прості дихальні вправи – миттєва допомога. Глибокий вдих-видих заспокоює нервову систему.
- Рухайтесь. Фізична активність – природний антидепресант. Прогулянка, зарядка, танці – вибирайте, що до душі.
- Спіть достатньо. Недосип виснажує. Налагодьте режим сну – 7-8 годин відпочинку критично важливі.
- Здорове харчування. Уникайте надлишку цукру та кофеїну. Збалансований раціон – основа для енергії та стабільного настрою.
- Спілкуйтесь. Не замикайтесь в собі. Розмова з близькими – розвантаження для психіки.
- Зверніться до фахівця. Психолог – не соромно, а мудро. Професійна допомога – шлях до швидшого відновлення.
- Плануйте відпочинок. Навіть короткі перерви протягом дня – ковток свіжого повітря для розуму. Відпустка – необхідність, а не розкіш.
- Знайдіть хобі. Заняття, що приносить задоволення – джерело позитивних емоцій та відволікання від проблем.
- Будьте добрі до себе. Не вимагайте від себе неможливого. Прийміть, що мати поганий день – нормально. Самокритика лише посилює стрес.
Як перевірити “пульс” ментального здоров’я працівників?
Експерти наголошують: особливо важливо відстежувати психологічний стан у робочих колективах. Постійний стрес та виснаження співробітників негативно впливають на продуктивність, підвищують ризик професійного вигорання, руйнують командний дух та корпоративну культуру.
Сьогодні зробити скринінг психологічної стійкості працівників можна безоплатно, скористувавшись опитувальником Wellbeing-скринінг, який нещодавно запустила спільнота професійних психологів.
Його мета – виміряти рівень щастя у мільйона українців, які працюють у різних сферах бізнесу, проаналізувати дані, а також надати загальний огляд результатів і рекомендації українським HR-фахівцям для підтримки своїх команд.
Чому психологічне благополуччя працівників – важливо?
Підвищення продуктивності та ефективності роботи. Психологічно благополучні працівники працюють ефективніше та продуктивніше, завдяки концентрації, мотивації та стійкості до стресу. Зменшення стресу прямо впливає на якість виконання робочих обов’язків.
Зниження плинності кадрів та підвищення лояльності працівників. Турбота про психологічний добробут створює привабливе робоче середовище, підвищує лояльність працівників та зменшує плинність кадрів, зберігаючи досвід і скорочуючи витрати на найм нових спеціалістів.
Покращення креативності та інноваційності. Психологічно благополучні працівники більш відкриті до нових ідей, креативні та інноваційні, оскільки не обтяжені стресом та мають менше страху перед помилками.
Зміцнення командного духу та покращення комунікації. Психологічне благополуччя сприяє позитивній атмосфері, відкритості до спілкування, співпраці та підтримці, знижуючи конфліктність і підвищуючи ефективність командної роботи.
Зниження рівня абсентеїзму та презентеїзму. Психологічний добробут зменшує фізичні проблеми зі здоров’ям, що веде до зниження кількості лікарняних (абсентеїзм) та підвищення продуктивності на робочому місці (зниження презентеїзму).
Покращення репутації компанії та бренду роботодавця. Компанії, що дбають про працівників, мають кращу репутацію, що приваблює таланти та покращує імідж на ринку праці, сприяючи залученню та утриманню цінних фахівців.
Створення здорової та стійкої корпоративної культури. Увага до психологічного благополуччя формує культуру взаємної підтримки, довіри та відкритості, зменшує стрес та вигорання, створюючи позитивне та продуктивне робоче середовище на довгострокову перспективу.
Поради лікарів, результати нових медичних досліджень, історії пацієнтів і теми профілактики хвороб. Усе про здоровий спосіб життя, медицину та самопочуття — читайте в розділі «Здоров’я».