Житель Техасу збентежив лікарів, раптово заразившись надзвичайно рідкісною бактеріальною інфекцією на своєму ранчо. Чоловік, якому було за 50, виявив мертве ягня напередодні Різдва і вирішив його обробити і приготувати, замість того, щоб проігнорувати тварину, яка померла з незрозумілих причин. При цьому, хоча він розділив трапезу з п’ятьма іншими людьми, захворів тільки він, пише Unilad.
Уже через 11 днів після вживання м’яса його госпіталізували з високою температурою, високим рівнем лейкоцитів у крові, чорним утворенням на правому зап’ясті, пухирями, великим набряком і лейкоцитозом. Після тижневого лікування антибіотиками його виписали тільки для того, щоб виявити, що на його фермі загинули ще дві тварини. Цього разу в цих тварин виявили очну та носову кровотечу.
Слідчі з Центру з контролю і профілактики захворювань США (CDC) підтвердили найгірший з можливих варіантів — чоловік був заражений неймовірно небезпечним захворюванням, сибірською виразкою. Вона насамперед вражає домашню худобу і дичину, але може заразити і людину під час контакту з інфікованими тваринами або їхніми субпродуктами, що і сталося в цьому випадку.
CDC навів подію як наочний приклад, що застерігає людей від вживання в їжу тварин, які раптово померли з невідомих причин. Хоча незрозуміло, як ягня заразилося, припускають, що тварини найімовірніше проковтнули спори сибірської виразки безпосередньо на ділянці.
Сибірську виразку часто називають хворобою “біблійних часів” через її довгу історію і той факт, що її було описано в стародавніх текстах. Найбільш ранні записи про сибірську виразку відносяться до 700 року до н. е. в Месопотамії, і вважається, що вона була однією з чум, згаданих у Біблії, зокрема п’ятою чумою, яка вразила Єгипет та вразила домашню худобу. Цей історичний контекст, а також постійна присутність хвороби впродовж усієї історії закріпили за нею репутацію давнього та грізного захворювання. Її симптоми і спалахи знову і знову відзначалися багатьма стародавніми цивілізаціями.
Сибірська виразка викликається бактерією Bacillus anthracis, яка утворює міцні спори, здатні зберігатися навіть у суворих температурних і погодних умовах протягом десятиліть. Ці спори можна знайти в ґрунті, де вони легко можуть заразити тварин, які пасуться на пасовищах, а вони, своєю чергою, можуть передати хворобу людині під час контакту. Існує три форми сибірської виразки: шкірна, легенева та шлунково-кишкова, кожна з яких вражає різні частини тіла. Шкірна форма, що вражає шкіру, є найпоширенішою і найменш смертоносною, тоді як легенева форма сибірської виразки, що вражає легені, є найтяжчою та найнебезпечнішою. Сибірську виразку використовували як біологічну зброю завдяки своїй смертоносності та легкості поширення, зокрема, під час атаки із застосуванням сибірської виразки у США 2001 року. Незважаючи на свій смертоносний потенціал, у разі раннього виявлення сибірська виразка все ж піддається ефективному лікуванню антибіотиками.
Симптоми сибірської виразки, які зазвичай проявляються протягом шести днів після зараження, включають опухлі лімфатичні залози, чорні шишки, що сверблять, значні набряки та грипоподібні симптоми. Негайна медична допомога вкрай важлива для людей, схильних до таких захворювань, оскільки рання діагностика і лікування можуть врятувати їхнє життя, а будь-яке зволікання смертельно небезпечне. Хоча сибірська виразка частіше трапляється в Африці та Південній Азії, вразливим жителям інших країн, зокрема фермерам і військовослужбовцям, рекомендують робити щеплення від цієї хвороби.