З липня Україна переходить на оновлений міжнародний стандарт фінансового обміну CRS 2.0, який значно розширює можливості податкової. Тепер під більший контроль потрапляють не лише банківські рахунки, а й криптовалюта та цифрові активи.
Україна вже кілька років бере участь у системі автоматичного обміну податковою інформацією CRS. Але нова версія стандарту суттєво розширює перелік активів, інформацію про які можуть передавати іноземні фінансові установи.
Якщо раніше мова йшла переважно про банківські рахунки, депозити, дивіденди та відсотки, то тепер до системи поступово інтегрують цифрові гроші, електронні гаманці, цифрові валюти центральних банків (CBDC) та окремі операції з криптоактивами.
Фактично це означає, що сховати гроші за кордоном або в цифрових інструментах стає дедалі складніше. Податкова зможе отримувати дані про власника рахунку, країну його податкового резидентства, номер рахунку, залишки коштів та певні види доходів.
Водночас це не означає, що податківці одразу отримають повний доступ до кожного криптогаманця українців. Йдеться саме про автоматичний міжнародний обмін у межах глобальних домовленостей.
Для більшості громадян, які не мають закордонних рахунків або тримають там незначні суми, нові правила практично нічого не змінюють. Але для тих, хто активно використовує європейські банки, інвестиційні платформи чи криптобіржі, фінансова прозорість тепер стане значно жорсткішою.
Експерти наголошують: сам по собі CRS 2.0 не вводить нових податків. Але він суттєво ускладнює приховування активів і доходів, які раніше могли залишатися поза увагою української податкової.