Українські банки планують «посилити комунікацію» з клієнтами, аби документально підтверджували джерела своїх доходів. Також банки хочуть розробити єдиний централізований реєстр сумнівних клієнтів та виключити використання платіжної інфраструктури для «дроп-схем». Про це повідомляють на сайті Асоціації українських банків.
Особливу увагу було приділено питанням посилення моніторингу фінансових операцій, покращення прозорості ринку та запобіганню незаконному використанню платіжної інфраструктури України.
Учасники заходу акцентували увагу на необхідності об’єднання зусиль банківського сектору для ефективної протидії фінансовим злочинам, що підривають стабільність економічної системи. Зазначалося, що «дроп-схеми» створюють значні ризики як для фінансових установ, так і для державної безпеки, оскільки часто використовуються для ухилення від податків та фінансування терористичної діяльності.
Банкіри зазначили, що добровільне дотримання узгоджених принципів дозволить уникнути надмірного адміністративного регулювання, забезпечити ефективний контроль за ризиковими операціями та зміцнити довіру клієнтів до фінансової системи. Саморегуляція, як підкреслили учасники, є важливим кроком на шляху до стабільності та розвитку банківського сектору України.
– Банківська спільнота ініціювала розробку уніфікованих підходів для протидії використанню платіжної інфраструктури в неправомірних цілях.
Підписаний Меморандум є реакцією ринку на виклики, які постають перед банківською системою, та спрямований на мінімізацію зловживань через «дроп-схеми».
Ми переконані, що впровадження цих заходів дозволить суттєво знизити ризики, забезпечити прозорість та підвищити довіру до фінансового сектору України.
Спільними зусиллями ми зможемо ефективно протидіяти тіньовим схемам та забезпечити стабільність фінансової системи країни”, – зазначив президент АУБ (асоціації українських банків) Андрій Дубас.
В рамках заходу до Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг приєдналися ще 23 банки України та 2 фінансові компанії, які є також платіжними системами.
Учасники зустрічі погодилися, що головним завданням є унеможливлення використання платіжної інфраструктури для схем «дропів», а також посилення комунікації із клієнтами щодо необхідності документального підтвердження джерел доходів.