Через неправильну монетарну та валютну політику Нацбанку під час війни Міністерство фінансів України недоотримало 200 млрд грн. Про це заявила ексочільниця НБУ Валерія Гонтарева в інтерв’ю NV.
Так, Нацбанк тривалий час не дозволяв девальвувати офіційний курс гривні, а після зміни курсу долара з 29,25 грн до 36,6 грн у липні 2022-го продовжив його утримувати, не запровадивши поступову лібералізацію, каже Гонтарева.
Однією із причин, чому державі доводиться шукати додаткові надходження у бюджет через підвищення податків є той факт, що з в цей самий бюджет недопоступають кошти з іншого боку. За оцінками колишньої очільниці НБУ, Валерії Гонтаревої, бюджет недоотримав біля 200 млрд грн через дві речі. По перше надмірно високу облікова ставка, яка дозволяла банкам отримувати надприбутки за рахунок самого НБУ. Ці витрати Нацбанку суттєво скоротили його прибуток, який перераховується у бюджет. Крім того НБУ загрався із валютними курсами, штучно завищуючи курс гривні до долара. А це означало нижчі доходи митниці від оподаткування імпорту, та менший обсяг гривні, який отримувало казначейство, обмінюючи валюту з міжнародної допомоги.
За рішення регулятора доведеться тепер заплатити українцям, яким незабаром підвищать податки.
Нагадаємо, 27 травня місія МВФ розпочне у Варшаві дискусії з представниками влади України щодо заходів економічної політики в контексті четвертого перегляду програми розширеного фінансування EFF.
Як повідомлялося, чотирирічна програма EFF у розмірі приблизно $15,6 млрд була затверджена 31 березня 2023 року і є частиною пакета міжнародної підтримки України в розмірі $122 млрд. Перший транш $2,7 млрд було виділено на початку квітня, другий і третій у розмірі 0.9 млрд – на початку липня і в середині грудня 2023 року.
Наприкінці березня цього року рада директорів схвалила виділення Україні четвертого траншу за підсумками третього перегляду, коли оцінювали виконання зобов’язань терміном на кінець грудня 2023 року.
На 2024 рік передбачено ще три транші за підсумками відповідних переглядів програми: SDR1,670 млрд ($2,21 млрд) у середині червня, потім по SDR835 млн ($1.1 млрд) на початку вересня і грудня. На 2025 рік заплановано два транші: по SDR684 млн ($9.0 млрд)на початку березня і наприкінці серпня, після чого планують ще три останні транші по SDR966 млн ($1.3 млрд)Нагадаємо, міністр фінансів Сергій Марченко у інтерв’ю ЕП заявив, що через затримки з виділенням військової допомоги від партнерів, Мінфіну довелося переміщувати з кінця року видатки з програм грошового забезпечення військових на закупівлю зброї вже зараз. “Розмір цього gap-у становить $5 мільярдів. Важливо, що ці видатки маємо покрити самостійно. Вони досить великі, але в нас є план. Нам потрібно успішно пройти четвертий перегляд місії МВФ, а далі будемо спілкуватися з нашими партнерами і шукати рішення”, – наголосив міністр.
Тому доведеться і шукати внутрішні ресурси, тобто підвищувати податки, і просити партнерів про збільшення допомоги. Можливим виходом стане використання заморожених російських коштів в котрийсь із способів, що зараз обговорюються. В уряді розглядають ідею підвищення розміру військового збору з 1.5% із одночасним розширенням його на ФОПів. Також ймовірне підвищення ставки ПДВ на кілька процентних пункти. Тобто спочатку доходи українців зменшаться за рахунок вищої ставки військового збору, а потім і зростуть ціни на товари, куди закладатимуть вищу ставку ПДВ.
Курс валют, банківські рішення, інвестиції, кредити, податки та персональні гроші. Аналітика ринку й поради для тих, хто стежить за своїми фінансами, — читайте в розділі «Фінанси».