Мільйони українців, які через війну виїхали до Європи, зіткнулися з проблемою: чи потрібно їм декларувати свої доходи (наприклад, зарплату з «мініджобу» чи соціальні виплати) в Україні? Навіть якщо ці доходи не оподатковуються за кордоном, українська податкова може вимагати сплати податків тут.
Як діяти в такій ситуації? Ми звернулися до Павла Себастьяновича, експерта з податків, який пояснив правила для громадян, що працюють і проживають за кордоном.
Павло Себастьянович зазначає, що виключенням можуть бути країни, де ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) є нижчим, ніж в Україні, але в Європі зазвичай рівень податків вищий. Тоді платник податків має сплатити в Україні різницю.
Звісно, що у кожній країні діє своє податкове законодавство. Для прикладу ми взяли Німеччину.
Податковий кейс: українка в Німеччині та оподаткування «мініджоб»
Отже: є умовна українська біженка, яка три роки живе в Німеччині, отримує соціальні виплати, а також працює на «мініджоб» — отримує 520 євро на місяць, які не підлягають оподаткуванню в Німеччині.
Що робити такій жінці після того, як українська податкова заявила, що усі наші біженці, які нині у Європі, мають подавати декларацію про свої іноземні доходи також і в Україні?
Жінка мешкає за кордоном понад 180 днів, тому для Німеччини вона податкова резидентка. Утім, вона залишається податковою резиденткою України — оскільки в Україні немає процедури автоматичного виходу з податкового резидентства.
Людина чесна, прагне повернутися до України після закінчення війни і не хоче втрачати трудовий стаж, тому подає декларацію, у якій зазначає соціальні виплати та 520 євро на місяць від роботи.
З соціальними виплатами — зрозуміло, вони не оподатковуються ніде (в Україні також). А як бути з 520 євро, які жінка заробляє щомісяця? Чи вважати ці гроші прибутком? У Німеччині такий прибуток не оподатковується — діє податкова пільга. Але в Україні такої податкової пільги немає. Для України це близько 20 тисяч грн на місяць (за курсом), які мають бути оподатковані 18% ПДФО + 5% військового збору.
Експерт каже, що, скоріш за все, українські податківці вимагатимуть, щоб наші громадяни сплатили податки із зазначеної суми.
«Але тут потрібно враховувати, що наші люди живуть в країнах з високим рівнем життя. І зазначені 520 євро витрачаються одразу після отримання. Тому питання: які тут можуть бути прибутки? Звісно, що українська податкова може вимагати від громадян сплатити податки, якщо у них буде інформація про доходи людини за кордоном. Але, наприклад, я б на місці цієї жінки, нічого не сплачував і не декларував, бо в Україні немає загального декларування доходів — громадяни, які не працюють на державній службі, не зобов’язані подавати декларації», — розповідає Павло Себастьянович.
Як оподатковуються іноземні доходи в Україні?
Що ж робити тим громадянам, які все ж будуть декларувати свої доходи? Експерт пояснює, що в Україні іноземні доходи оподатковуються за ставкою 18% ПДФО та 5% військового збору (ставка ВЗ зросла з 1,5 до 5% у 2025 році).
- ПДФО (18%): «Якщо в Німеччині ви сплатили прибутковий податок у розмірі 18% або більше, то в Україні цей податок доплачувати не потрібно. Оскільки німецькі податки на зарплату зазвичай вищі або рівні українським, за цим пунктом заборгованості зазвичай не виникає», — пояснює експерт.
- Військовий збір (5%): «Це критичний момент. Військовий збір не підпадає під дію Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Його потрібно сплатити в Україні з усієї суми отриманого за кордоном доходу (у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату отримання зарплати)», — продовжує фахівець.
Алгоритм дій для декларування
- Декларування: «До 1 травня 2026 року (за доходи 2025 року) ви зобов’язані подати річну декларацію про майновий стан і доходи в Україні. Це можна зробити через Електронний кабінет платника податків».
- Довідка: «Щоб не платити 18% ПДФО повторно, вам потрібно взяти у німецькій податковій (Finanzamt) офіційну довідку про суму сплаченого податку та завірити її (легалізувати) для української ДПС».
- Сплата: «На основі декларації ви сплачуєте 5% військового збору».
Обмін даними та українська особливість
Обмін даними (CRS): «Майте на увазі, що з 2024 року Україна та Німеччина почали автоматично обмінюватися даними про банківські рахунки. Тобто українська податкова може отримати інформацію про ваші надходження на німецьку карту автоматично», — застерігає експерт.
Резюме: «Тобто повторно 18% податку на дохід ви, скоріш за все, не платитимете. А от 5% військового збору — це те, що держава Україна очікує від вас, як від податкового резидента, звісно, якщо ви не перенесли „центр життєвих інтересів“ до Німеччини офіційно».
Експерт підкреслює, що в Україні з податками унікальна ситуація: у нас немає такої мінімальної зарплати, з якої б не сплачувалися податки.
«Такого ніде у світі немає, що з мінімальної зарплати сплачувалися податки. А у нас є. І така система точно не європейська. Тому люди, які перебувають за кордоном, можуть не сплачувати податки або оскаржувати у судах вимоги, якщо такі будуть, від української податкової. Я гадаю, що будь-який європейський суд доведе, що наші біженці живуть за кордоном на межі бідності і не повинні нічого сплачувати в Україні», — підкреслює Павло Себастьянович.
Експерт наголошує, що це його реформаторський погляд на ситуацію з податками. А більш точну інформацію, особливо ту яка постійно оновлюється, люди мають отримувати виключно з податкової служби.
Курс валют, банківські рішення, інвестиції, кредити, податки та персональні гроші. Аналітика ринку й поради для тих, хто стежить за своїми фінансами, — читайте в розділі «Фінанси».