В Україні поширюється нова схема інтернет-шахрайства, замаскована під «легкий онлайн-заробіток».
Аферисти активно діють через популярні месенджери, пропонуючи користувачам прості завдання, наприклад, ставити лайки готелям на відомих сервісах бронювання. На перших етапах схема виглядає безневинно і навіть переконливо. За елементарні дії обіцяють щоденні виплати, а іноді шахраї справді переказують жертві невелику суму — від кількох десятків до кількох сотень гривень. Цей крок потрібен лише одному: створити ілюзію чесності і викликати довіру.
Отримавши реальні гроші на карту, людина втрачає пильність і продовжує спілкування з так званим «менеджером». Під приводом реєстрації в системі виплат у користувача починають вимагати персональні дані, включаючи інформацію, пов’язану з банківською карткою.
Як жертву втягують глибше
Після виконання «стартових» завдань жертві обіцяють значно більший дохід. Однак тепер, за словами псевдороботодавців, потрібно внести кошти. Користувачеві пропонують самостійно сплатити за бронювання номера в готелі, запевняючи, що гроші будуть повернуті з бонусом у 20–40%.
На цьому етапі схема знову спрацьовує: за перше невелике бронювання кошти справді повертаються разом із «прибутком». Це психологічно підштовхує людину вкладати більше — спочатку тисячі, а потім десятки тисяч гривень.
Класичний фінал афери
Як тільки сума перерахованих коштів стає значною, правила гри різко змінюються. Шахраї повідомляють про «технічний збій», «помилка системи» або «тимчасове блокування коштів». Щоб нібито розблокувати гроші та отримати обіцяний прибуток, від жертви вимагають новий платіж.
Процес може повторюватися кілька разів — доти, доки у людини не закінчаться гроші або вона не усвідомлює, що стала жертвою обману. Після останнього перекладу аферисти зникають: припиняють відповідати, видаляють листування та блокують користувача.
Що робити, якщо ви розкрили дані чи перевели гроші
Фахівці з кібербезпеки наголошують: навіть «пробна» виплата — це частина пастки. Будь-який контакт із шахраями означає передачу інформації про номер телефону та активність банківського рахунку.
Якщо дані картки вже були передані або кошти надіслані:
- терміново заблокуйте картку через мобільний додаток банку чи гарячу лінію;
- зверніться до служби підтримки банку та зафіксуйте факт шахрайства;
- подайте офіційну заяву через сайт Кіберполіції.
Як не потрапити на прийом: правила цифрової безпеки
Щоб не стати жертвою подібних схем, експерти радять дотримуватись базових принципів онлайн-гігієни:
- легальна робота ніколи не вимагає переказувати власні гроші для «активації», «входу в систему» чи «бронювання»;
- нікому не можна передавати логіни, паролі від інтернет-банкінгу та CVV-коди карток;
- варто ігнорувати вакансії із підозріло високою оплатою за примітивні дії.
Також важливо уважно перевіряти посилання: фішингові сайти часто копіюють зовнішній вигляд відомих сервісів, але видають себе помилками у доменному імені. Як зазначають фахівці, будь-яка вимога спочатку відправити свої гроші, щоб потім «заробити», — це пряма та однозначна ознака шахрайства.