Через російську агресію та війну мільйони українських біженців змушені жити та працювати за кордоном. Нещодавно у Мережі підняли тему оподаткування, мовляв, українські біженці зобов’язані платити податки в Україні з доходів, отриманих за кордоном.
Експерти наголошують, що податки потрібно сплачувати відповідно до чинного законодавства.
Уникнення подвійного оподаткування
«Україна підписала з країнами ЄС домовленість про запобігання подвійному оподаткуванню. Тобто якщо українка чи українець працює у Польщі чи Німеччині, і там сплачує податки, то в Україні вже не потрібно їх сплачувати. Такою є загально світова практика. Як виключення США, де вимагають від своїх громадян сплачувати податки ще й у себе вдома, окрім того, що вони вже сплачені у іншій країні», — розповідає Павло Себастьянович, експерт із податків.
До цього він додає, що українці, які працюють за кордоном, не зобов’язані в Україні платити податки з доходів, які отримали за кордоном.
«Якщо податки вже сплачені в країні, де зараз перебувають громадяни, то податки з доходів їм не потрібно платити. Якщо людина офіційно працює у Великій Британії чи Німеччині, то вона сплачує податок там, тому за отримані за кордоном доходи в Україні нічого не потрібно платити», — каже експерт.
До цього Себастьянович додає, що виключенням можуть бути країни, де ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) є нижчим ніж в Україні, але в Європі зазвичай рівень податків вище. Тоді платник податків має сплатити в Україні різницю.
Віддалена робота ФОП та найманих працівників
У той же час чимало наших співгромадян проживають у країнах ЄС, але працюють віддалено в Україні. Багатьом не зрозуміло, як бути з податками за такого варіанту роботи.
«Якщо людина працює як ФОП (фізична особа підприємець), перебуває за кордоном і при цьому здійснює свою господарську діяльність в Україні, то такий громадянин сплачує податки з цього ФОПу в Україні. Вся звітність щодо діяльності ФОП подається через електронний кабінет платника, і для цього громадянам не потрібно приїжджати до України. Такому підприємцю нараховуються всі податки віддалено. Потрібно лише їх вчасно сплачувати», — пояснює Себастьянович.
Він додає, якщо ж людина працює за кордоном найманим працівником, наприклад, в IT-компанії і мешкає десь у Німеччині, а офіс компанії знаходиться у Києві чи Львові, тоді сплатою податків займається роботодавець такого працівника.
«У такому разі, податки сплачує в Україні компанія, в якій працює цей працівник та отримує заплату за виконану віддалену роботу. Компанія сплачує всі податки — ПДФО, ЄСВ та військовий збір. Такому найманому працівнику взагалі не потрібно турбуватися про сплату податків — все це робить його роботодавець», — зауважує Павло Себастьянович.
Проблеми реформ та бюрократичні стіни
Павло Себастьянович підкреслює, що під час роботи у робочій групі при Міністерстві фінансів та у податковому комітеті після Майдану, він переконався: ніхто не хоче нічого реформувати.
Він згадує спробу запровадити реформу за прикладом Естонії (яка 12 років є лідером рейтингу найкомфортніших податкових систем), що передбачала податок на виведений капітал та полегшення адміністрування ФОП.
«Тоді ми не змогли пробити стіну бюрократів», — наголошує експерт.
Замість реформ, за його словами, зараз в Україні фактично хочуть знищити ФОП, нав’язавши їм адміністрування ПДВ, що ліквідує спрощену систему оподаткування.
На думку Себастьяновича, такі дії негативно впливають на позиції України в міжнародних рейтингах, зокрема, економічної свободи та демократії.
«Під час Майдану, ми були на 120-х місцях у рейтингу економічної свободи, а зараз на 140-х. По індексу демократії ми були на 80-х та 70-х місцях, а зараз на 92 місці».
Себастьянович також наводить порівняння щодо фінансової політики:
«Ми майже на останньому місці по кредитуванню бізнесу. Сомалі краще кредитує свій бізнес, ніж Україна у два рази. А в Бангладеш звідки до нас планують везти робочу силу для післявоєнної відбудови, кредитують у п’ять разів більше, відносно ВВП, ніж в Україні. Наш ворог Росія, кредитує бізнес та ВПК у майже десять разів більше».
На думку експерта, умови створені Нацбанком, через які комерційні банки не кредитують промисловість та виробництво зброї, зазначаючи, що гроші обертаються у депозитних сертифікатах та облігаціях, тоді як у реальному секторі економіки грошей немає.