Український парламент розпочав розгляд документа про підвищення податків, попри те, що Головне юридичне управління Верховної Ради дійшло висновку, що його окремі норми не відповідають Конституції. Про це йдеться у зауваженнях до законопроєкту №11416-д.
Як зазначається, юридичне управління, у вкрай стислі строки, здійснили юридичну експертизу підготовленого до другого читання фінансовим комітетом законопроєкту про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану. За результатами експертизи зазначається, що окремі положення не відповідають Конституції, не узгоджуються із законами України та не враховують правову позицію Конституційного Суду України.
Скажімо, проєктом запроваджується сплата авансових внесків з податку на доходи фізичних осіб, з податку на прибуток підприємств, з військового збору. При цьому передбачається встановити, що у разі якщо сума авансового внеску з податку, попередньо сплачена протягом звітного податкового року перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання з податку за такий звітний податковий рік, сума перевищення не підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів. Сума сплачених авансових внесків не підлягає поверненню платнику податку як надмірно або помилково сплачені і не може бути зарахована в рахунок інших податків. Юридичне управління ВРУ наголошує, що це не відповідає принципу рівності усіх платників перед законом.
Проєктом також пропонується доповнити Податковий кодекс України пунктом, за яким сума мінімального податкового зобов’язання, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків – 1400 гривень з 1 гектара. Але вказане не відповідає суті мінімального податкового зобов’язання та правил його розрахунку, наголошують юристи.
До положень проєкту щодо встановлення розмірів авансового внеску з податку на прибуток підприємств в сумах, еквівалентним євро, фахівці зазначають, що у такий спосіб нівелюється конституційне значення гривні як грошової одиниці навіть у внутрішньогосподарському обігу.
Також юристи парламенту вказали на ретроспективне підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, яке застосовуватиметься з 1 жовтня 2024 року. Утім, така норма не відповідає статті 58 Конституції, яка стверджує, що закони не мають зворотної дії.
Вказаний законопроєкт запроваджує й підвищену ставку військового збору для всіх фізичних осіб, водночас у Податковому кодексі передбачене виключення нарахування цього збору з осіб, які беруть участь у бойових діях з російським агресором.
У висновку головного юридичного управління наголошується, що законопроєкт потребує доопрацювання з урахуванням механізму, передбаченого частиною 6 ст. 118 Регламенту ВРУ. При цьому зазначені зауваження не є вичерпними.
Народний депутат Ярослав Железняк зазначив, що до законопроєкту внесли понад 1300 правок, які збираються розглянути до ночі. У четвер зранку, 10 жовтня, документ планують голосувати в цілому.
Курс валют, банківські рішення, інвестиції, кредити, податки та персональні гроші. Аналітика ринку й поради для тих, хто стежить за своїми фінансами, — читайте в розділі «Фінанси».