Національний банк продає пам’ятну монету в 100 грн – по 251 258 грн за штуку. Вона викарбувана із золота і присвячена античній пам’ятці України – Херсонесу Таврійському.
Про це розповіли в самому НБУ. Там зазначили: заснований у 422-421 роках до н. е., Херсонес Таврійський був містом-державою на південно-західному узбережжі Криму і карбував власну монету.
“Історію Херсонеса Таврійського поділяють на два періоди: античний (від заснування до IV ст. н. е.) і середньовічний (V – XV ст.). Протягом двох тисячоліть, за часів розквіту Стародавньої Греції, Риму та Візантії, Херсонес був значним торговельним та культурним центром на Кримському півострові, відігравав особливу роль у взаємовідносинах між Візантією та Київською Руссю”, – йдеться в описі монети.
Як виглядають 100 грн з унікальним дизайном
На аверсі монети (лицьовий бік) в центрі зображено фрагмент стародавньої споруди та сигнальний дзвін. На тлі меандрового орнаменту:
- античні монети Херсонеса;
- світильник.
Угорі розміщено малий Державний Герб України та напис “Національний банк України”. Внизу:
- номінал;
- позначення металу, його проба, маса в чистоті;
- логотип Монетного двору Національного банку України;
- рік карбування монети.
На реверсі (зворотний бік) зображено залишки стародавньої споруди Херсонеса. А також собор Святого князя Володимира, “побудований у середині XIX ст. над руїнами середньовічного храму, в якому, імовірно, хрестився князь Володимир”. Вгорі – напис півколом “Херсонес Таврійський”.
Що відомо про монету
- Монета викарбувана із золота 900-ї проби у2009 році.
- Маса дорогоцінного металу в чистоті – 31,1.
- Гурт – із секторальним рифленням.
- На даний момент на складі залишилося 373 монети.
- Продаж монет лімітований – кожен покупець може придбати не більше 4 штук.
Загалом же, зазначимо, пам’ятні монети являють собою особливий тип грошових знаків, який, крім платіжної функції, має культурний, історичний та нумізматичний сенс. Вони стають своєрідними носіями колективної пам’яті: фіксують важливі дати, події, персонажів або символи, і тому нерідко сприймаються не просто як засіб розрахунку, а як знаковий об’єкт.
Для їхнього виробництва використовують як недорогоцінні метали – наприклад, мідно-нікелеві сплави, – так і благородні, такі як срібло або золото. При карбуванні дотримуються підвищених стандартів, приділяючи особливу увагу художньому виконанню і загальній виразності дизайну.
Обмежені тиражі наділяють такі монети елементом ексклюзивності, що посилює інтерес колекціонерів та інвесторів. Згодом їхня вартість здатна багаторазово зрости: зі звичайного грошового знака монета перетворюється на об’єкт культурної спадщини та привабливий інвестиційний актив.