Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев 5 листопада написав про стимулювання попиту на ОВДП в умовах війни для населення. Він пропонує ввести обов’язкову купівлю державних цінних паперів на 7% від офіційного доходу кожного українця.
Нардеп зазначив, що в умовах продовження війни активізація розміщення ОВДП є одним із небагатьох швидких і доступних внутрішніх джерел (інше – збільшення податків), що може бути використане для часткового закриття потреби у фінансуванні сектору безпеки і оборони.
Нарощування внутрішніх ринкових запозичень є також запобіжником від емісійного фінансування дефіциту бюджету, що використовувалось у 2022 році і серед інших причин обумовило сплеск інфляції. Тому подальше збільшення глибини і ліквідності первинного і вторинного ринку ОВДП залишається важливим завданням на найближчий час.
На його думку, стимулювання попиту на ОВДП лежить насамперед у площині збереження привабливих ставок за цими інструментами. Середньозважена доходність гривневих ОВДП, випущених у жовтні, дорівнювала 15,6%. Це випереджає прогнозну девальвацію та інфляцію. Для населення інвестиційна привабливість є ще більшою з врахуванням відсутності оподаткування інвестиційного доходу ПДФО і військовим збором (на відміну від депозитів).
“Водночас, досвід деяких країн, які проходили через великі війни, свідчить, що одних ринкових стимулів для мобілізації внутрішніх заощаджень на потреби сил безпеки і оборони може бути недостатньо. В тому ж Ізраїлі, який у нас прийнято розглядати як взірець країни, що більше 70 років успішно обороняється від переважаючих сил країн- супротивників, у 70-рр. минулого століття було запроваджено низку обов’язкових накопичувальних схем, в т.ч. для фінансування зростаючих безпекових витрат. Одним з таким інструментів була довгострокова обов’язкова військова позика (defense loan)”, – пише Данило Гетманцев.
Він називає умови розміщення позики:
- На купівлю військових облігацій в обов’язковому порядку йшло 7% від оподаткованого доходу робітника, самозайнятого, доходу підприємства.
- Ставка доходності – 5%, дохід за облігаціями не оподатковувався.
- Тіло позики додатково індексувалось на індекс вартості життя.
- Перші позики (від 1970 року) мали бути погашені у 1986 році, 12 рівними місячними платежами. Відсотки сплачувались рівними траншами кожні 3 роки починаючи з жовтня 1977 року.
За словами Гетманцева, обов’язкова військова позика, яка проіснувала трохи більше 5 років, стала важливим джерелом фінансування військових зусиль Ізраїлю у період до війни Судного дня (1973) і перші роки після неї.
“Чи може подібна обов’язкова накопичувальна схема запроваджена в Україні (виключно на військовий час і виключно на фінансування сил безпеки і оборони) – питання глибокої політичної, суспільної і професійної дискусії. Так, у нас вже є військовий збір (до речі подібний військовий збір, war levy, був і в Ізраілі). Утім звісно – це різні інструменти фінансування військових зусиль, спільного в яких це хіба що обов’язкова участь у сплаті податку або придбанні облігацій. Так само, вважаю, що на стороні державних банків маємо перейти до певного формату обов’язкової купівлі військових облігацій на основі індивідуальних планів, які мають розробити Мінфін та НБУ. Поборникам ліберальних ідей відповім одразу, що не вважаю такі пропозиції адекватними для мирного часу. Утім війна продовжується, і скільки вона триватиме ніхто не знає. Незалежно від результатів виборів у США, зовнішньої підтримки, мусимо нарощувати додаткові внутрішні джерела фінансування військових зусиль. Вважайте, це першою спробою, публічно обговорити це складне питання”, – написав Данило Гетманцев.
ОВДП не врятують бюджет: міністр фінансів зробив шокуюче зізнання
У проєкті держбюджету на 2025 рік Мінфін заклав залучення лише 17 млрд грн «чистими» (залучення мінус погашення) від ОВДП, бо наблизився до граничних можливостей на внутрішньому борговому ринку. Про це 24 вересня повідомив на брифінгу міністр фінансів Сергій Марченко, відповідаючи на запитання Forbes.
В урядовому проєкті бюджету-2025 закладено 579 млрд грн запозичень через ОВДП. Погашення за цим інструментом – 562 млрд грн. Мінфін справді наблизився до граничних можливостей у частині внутрішніх запозичень, заявив Марченко. «Це не безкінечна можливість, є певні обмеження у частині запозичень – вони пов’язані не тільки з обсягами запозичень, а й з борговою стійкістю», – наголосив міністр. Не можна запозичувати по максимуму і не звертати уваги, скільки потім доведеться погашати за ОВДП, пояснив очільник Мінфіну.
«У наступні роки ми маємо збалансувати внутрішні запозичення, щоби була можливість їх обслуговувати та погашати, – зазначив Марченко. – Наші можливості на внутрішнього ринку вичерпні».
За останні чотири місяці 2024 року Мінфін запланував запозичити через ОВДП майже 400 млрд грн, що з урахуванням погашень має забезпечити надходження до бюджету 216 млрд грн «чистими». Ці понад 200 млрд грн стануть головним інструментом для покриття додаткових видатків на оборону – ідеться про розширення військових видатків на 500 млрд грн, які нещодавно підтримав парламент. Більшу частину цих запозичень через ОВДП має забезпечити банківська система. Натомість наступного року залучення від ОВДП майже не перевищують погашення – від цього інструменту Мінфін отримає лише 17 млрд грн «чистими» (579 млрд грн залучень проти 562 млрд грн погашень).
Курс валют, банківські рішення, інвестиції, кредити, податки та персональні гроші. Аналітика ринку й поради для тих, хто стежить за своїми фінансами, — читайте в розділі «Фінанси».