Українські банки найближчим часом можуть підписати спільний меморандум, що передбачає запровадження уніфікованих ринкових практик і підходів до належної перевірки клієнтів і моніторингу фінансових операцій за рахунками клієнтів. Про це 9 грудня пише Інтерфакс-Україна з посиланням на учасників ринку.
Прогнозується поетапне зниження місячного ліміту операцій, після перевищення якого за відсутності підтверджених доходів буде проводитися посилений фінмоніторинг. Спочатку може бути запроваджено ліміт 150 тис. грн на місяць із 1 січня 2025 року, а з 1 липня його буде знижено до 100 тис. грн на місяць.
Йтиметься не лише про перекази з картки на картку – P2P-операції, які Нацбанк України вже обмежив 150 тис. грн на місяць в одному банку, а й про перекази IBAN. За його словами, перший місяць нацбанківських обмежень показав, що обсяг P2P-операцій знизився на 5,2 млрд грн, однак одночасно перекази IBAN зросли на 4 млрд грн.
Обидві банківські асоціації – НАБУ та АУБ – беруть участь у цій ініціативі, вже близько половини банків попередньо схвалили таку ініціативу. Передбачається, що до меморандуму долучиться переважна більшість банків, і він може замінити відповідну регуляцію Національного банку, дія якої наразі спливає 1 квітня наступного року.
Обмеження щодо карткових переказів фізосіб
1 жовтня, в Україні запрацювало обмеження щодо p2p-переказів між рахунками фізосіб. Таким чином НБУ хоче зупинити практику приховування фіктивних платежів. Тепер фізособа може перевести з картки на картку не більше ніж 150 тис. грн на місяць в одному банку. Кожен банк в Україні підсумовує для кожної фізособи всі її перекази приватним особам за всіма її рахунками — гривня/інвалюта, немає значення. Щойно операції вийдуть на цей рівень, наступні проводки в рамках p2p-переказів (за номером картки платіжної системи, що вибитий на пластиці) будуть автоматично заблоковані. Наразі обходити це обмеження теоретично можна, відкривши рахунки в різних банках. Наразі НБУ планує заходи, щоб заткнути ці шпарини.
Наразі такий ліміт не застосовуватиметься для людей, чий щомісячний офіційний дохід перевищує встановлене обмеження. Також під обмеження не підпадають волонтери, які відповідають певним критеріям:
- фізична особа офіційно зареєстрована як волонтер;
- проведення волонтерських зборів є типовою діяльністю за рахунками фізичної особи-користувача в надавачі платіжних послуг;
- фізична особа подала листа від державного органу/військової частини/благодійного фонду щодо співпраці в межах організації збору коштів;
- фізична особа надала інформацію щодо запланованих суми та строків збору коштів із зазначенням мети такого збору та подальшого використання зібраних коштів;
- інформація з відкритих джерел, соціальних мереж та Інтернету підтверджує здійснення фізичною особою-користувачем волонтерської діяльності та мету волонтерських зборів;
- операції за реквізитами IBAN.
Топменеджери НБУ пояснюють обмеження боротьбою із «дропами». Це схема, в якій шахраї використовують велику кількість банківських карток, щоб приховувати фіктивні платежі, які використовуються у сірому чи чорному бізнесі. Їхній обсяг Нацбанк оцінює у 200 млрд грн на рік, а середню суму подібних операцій через одну картку-«дропа» — у 2−2,5 млн грн.
Плани НБУ щодо нових обмежень
Одним обмеженням у 150 тис. грн Національний банк не обмежиться, оскільки люди легко можуть обходити його новий ліміт, десятками відкриваючи картки у різних банках, яких в Україні 62. Регулятор уже публічно анонсував створення карткового реєстру. З відповідей Нацбанку для «Мінфіну» стало зрозуміло, що до реєстру планується внести всіх власників карткових рахунків, які можуть бути ідентифіковані за податковим кодом (ІПН). Щодо кожної фізособи — вказуватимуться всі її банківські рахунки, але без зазначення сум розміщених на них коштів.
«Реєстр включатиме комбінацію даних про особу клієнта та електронний платіжний засіб (картку), і який банк додав цю інформацію до реєстру. Не передбачається, що до реєстру буде включено інформацію про інших клієнтів або залишки коштів на рахунках», — йдеться в ексклюзивних відповідях Національного банку «Мінфіну».
Якщо людина вже відкрила 10 рахунків у 10 різних банках і прийшла до 11-го, то цей банк № 11 вже це знатиме. І на місці вирішуватиме, чи вважати нового потенційного клієнта ризиковим і чи відкривати йому рахунок. Наразі фінансисти не дають точної відповіді з цього приводу, посилаючись на персональну оцінку в кожному окремому випадку, але неофіційно багато хто визнає, що навряд чи захочуть отримати нового клієнта з таким багажем навіть після надання необхідного пакета документів і підтвердження офіційних доходів. Поки що реєстр ще не створено, але в Нацбанку вже розпочали роботу над відповідним законопроєктом для нього та уточнили, що планують її завершити до кінця 2024 року.
IBAN, як альтернатива p2p-переказам
Поки що ж у банках продовжують пояснювати людям користування IBAN-платежами, які не входять до ліміту 150 тис. грн. Проводки за IBAN проходять через СЕП Нацбанку (його Систему електронних платежів), контролюються регулятором і тому, мабуть, вважаються неризиковими.
IBAN — міжнародний номер банківського рахунку — має кожна картка. Щоб переказати людині гроші саме за IBAN, потрібно зайти в цей сервіс у себе в банківському мобільному додатку (системі інтернет-банкінгу в ноутбуці/планшеті) і здійснити платіж із нього — зі свого IBAN на IBAN одержувача. Тобто потрібно знати податковий код (ІПН) контрагента та номер його рахунку. Це 29 символів, які краще копіювати, ніж вводити власноруч.
Курс валют, банківські рішення, інвестиції, кредити, податки та персональні гроші. Аналітика ринку й поради для тих, хто стежить за своїми фінансами, — читайте в розділі «Фінанси».