В Україні хочуть створити так званий реєстр “дропів” – “чорний список” банківських клієнтів, що підозрюються у незаконній діяльності. Однак ця ініціатива може створити масу незручностей для звичайних громадян.
Про це розповів адвокат, радник практики WCC та кримінальних справ Адвокатського об’єднання LESHCHENKO & PARTNERS Родіон Достатній.
Як пояснив адвокат, законопроєкт створює Реєстр осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю – по суті “чорний список” фізичних осіб і торговців, яких банки та інші надавачі платіжних послуг вважають дотичними до “дроп-схем” або “міскодингу”.
Достатній зазначив, що надавачі платіжних послуг будуть зобов’язані вносити до Реєстру інформацію про фізичних осіб та ФОП, якщо виявляють ознаки, визначені НБУ, що особа надала третій особі право розпоряджатися коштами на своєму рахунку чи гаманці, або передала у використання платіжний інструмент, або ж торговець приймає електронні платіжні засоби з порушенням вимог (схеми “міскодингу”).
“Після потрапляння до Реєстру до особи застосовуються ліміти на операції, обмеження щодо кількості карток, рахунків, електронних гаманців, а також відмова у відкритті нових рахунків. Конкретні ліміти та порядок їх застосування визначатиме НБУ своїми актами”, – сказав адвокат.
При цьому він зауважив, що перелік ознак “дроп-схем” і випадків обов’язкового звернення банків до Реєстру не є вичерпним – закон прямо дозволяє НБУ його розширювати й змінювати їх у будь-який момент.
“За таких вихідних даних існує серйозний ризик, що після запровадження запропонованих змін і поширення подібних підходів на всю банківську систему припинення надання платіжних послуг може набути масового характеру й потенційно торкнутися чи не кожного третього українця”, – каже Достатній.
Ризики для звичайних людей та їхніх сімей
Адвокат навів приклади сучасної практики користування картками й мобільними гаманцями всередині сім’ї:
- батьки додають свою картку у телефон дитини, щоб вона могла оплачувати проїзд чи покупки;
- чоловік/дружина користуються однією карткою через спільний смартфон або “підв’язаний” гаманець;
- дорослі діти розраховуються карткою літніх батьків, які фізично не користуються смартфонами чи картками.
“Формально це якраз “передання у використання платіжного інструменту третій особі”. У проєкті немає чіткого розмежування між свідомим наданням свого рахунку в використання в злочинних схемах та побутовою допомогою членам сім’ї, де всі платежі мають законне походження”, – наголосив експерт.
Достатній пояснив, що ризик для звичайних сімей полягає в тому, що сімейне користування однією карткою або рахунком через Apple Pay / Google Pay може бути інтерпретоване як “ознака дропу”. При цьому рішення прийматимуться автоматично – на рівні внутрішніх алгоритмів банку та лімітів НБУ, без попереднього з’ясування реальних життєвих обставин.
“Наслідок для конкретної людини – не абстрактна “боротьба з тіньовою економікою”, а дуже практичні проблеми: неможливість відкрити новий рахунок або картку, у свою чергу неможливість розрахуватися за товари та послуги, жорсткі ліміти на платежі та перекази та необхідність пояснювати кожен крок банку, доводячи, що ти не “дроп”, а просто допомагаєш дитині чи батькам”, – розповідає адвокат.
Чи можна буде оскаржити включення до реєстру
Достатній зазначає, що законопроєкт прямо передбачає право особи оскаржити дії чи бездіяльність надавача платіжних послуг у судовому порядку. При цьому спеціальної процедури перегляду рішення у тексті немає, лише можна скористатися правом на заяву про перегляд рішення – отже, ефективний механізм швидкого виправлення помилки наразі не закладений.
Він додав, що спеціальної відповідальності для банку саме за неправильне включення до Реєстру законопроєкт не встановлює. Для відшкодування шкоди людині доведеться йти до суду й доводити неправомірність дій банку на загальних підставах.
“На мій погляд, до другого читання цей законопроєкт потребує серйозного доопрацювання саме в частині гарантій для добросовісних користувачів: чітких критеріїв, прозорого й швидкого механізму перегляду запису в Реєстрі та реальної відповідальності за помилки при включенні людей до “чорного списку”, – вважає адвокат.
Реєстр “дропів” – що відомо
В Україні можуть створити спеціальний перелік банківських клієнтів, що підлягатимуть особливому контролю. Документ передбачає створення списку осіб, що надають свої картки у користування іншим особам.
Відповідний законопроєкт було зареєстровано у Верховній Раді в жовтні. Він передбачає, що банки та інші надавачі платіжних послуг мають вносити в цей реєстр виявлених дропів та підприємства, які використовували міскодінг. До таких осіб буде застосовано встановлені НБУ ліміти на проведення платіжних операцій та обмеження на кількість карток.
Курс валют, банківські рішення, інвестиції, кредити, податки та персональні гроші. Аналітика ринку й поради для тих, хто стежить за своїми фінансами, — читайте в розділі «Фінанси».