Дедалі більше клієнтів Ощадбанку звертаються з наріканнями на автоматичне списання 100 гривень із їхніх рахунків, які не використовуються протягом тривалого часу. Як виявилося, це списання є комісією за обслуговування неактивних рахунків, і ця проблема викликала хвилю невдоволення серед клієнтів банку.
Один із клієнтів, який зіткнувся з цією ситуацією, поділився своїм досвідом на сторінці банку у Facebook. За його словами, він був неприємно здивований, коли виявив, що щомісяця втрачає 100 гривень через неактивність рахунку.
“Абсолютно рабська комісія, якої немає в жодному банку. Яке право має банк змушувати користуватися рахунком? Це добре, що Ощад допомагає вітчизняному бізнесу. Але доки Ощад буде здирати з клієнтів по 100 гривень за неактивний рахунок?” — написав клієнт.
Такі випадки обурення не є поодинокими. Клієнти також задаються питанням, чому саме Ощадбанк, що користується державною підтримкою, дозволяє собі такі тарифи.
Представники Ощадбанку не забарилися з відповіддю і пояснили, що подібна комісія за обслуговування неактивного рахунку є не лише у їхній фінансовій установі, а й в інших українських банках. Банк діє відповідно до встановлених тарифів, і інформація про ці комісії є у відкритому доступі на офіційному сайті.
“Комісія за обслуговування неактивного рахунку списується, якщо протягом останніх 12 місяців за рахунком не було жодних операцій — ні зарахувань, ні списань”, — зазначили в Ощадбанку. Більш того, якщо на рахунку немає коштів, комісія не списується “в борг”.
Щоб не потрапити під дію цієї комісії, достатньо провести будь-яку операцію на рахунку, навіть на незначну суму. В Ощадбанку запевнили, що для уникнення списання досить будь-якої операції на 1 гривню, що дозволить рахунку залишатися активним.
Незважаючи на пояснення від банку, клієнти залишаються незадоволеними. Деякі з них вказують, що змушені користуватися послугами банку через спеціальні пропозиції, такі як “Картка киянина”, і якби не це, вони вже б відмовилися від послуг Ощадбанку.
Окрім того, питання стосується і певної “монополії” на окремі банківські послуги, через яку користувачі не мають вибору і змушені миритися з подібними умовами обслуговування.