Нацбанк уклав меморандум про забезпечення прозорості ринку банківських платіжних послуг з двома профільними асоціаціями та чотирма банками: АТ “Ощадбанк”, АТ “Райффайзен Банк”, АТ “КБ ПриватБанк”, АТ “Універсал банк” (monobank), ОТП-банк, Правексбанк, ПУМБ, Таскомбанк. Підписання меморандуму відбулось у вівторок, 10 грудня. Його укладання пов’язують із необхідністю протидії нелегальним платіжним операціям, відмиванню грошей.
Ліміти на вихідні перекази
Банки домовилися вести обмеження на проведення вихідних переказів за відсутності документального підтвердження доходів:
- по клієнтах “високого” рівня ризику встановлювати ліміт в сумі до 50 тисяч гривень на місяць;
- по клієнтах “середнього” та “низького” рівня ризику: з 1 лютого 2025 року – в сумі до 150 тисяч гривень на місяць,з 1 червня 2025 року – в сумі до 100 тисяч гривень на місяць.
Ліміти не стосуються клієнтів з підтвердженими джерелами доходів, зокрема зарплатних клієнтів, а також волонтерів.
Банки-учасники введуть обмеження на кількість рахунків, відкритих у одній валюті для одного клієнта, на рівні не більше трьох рахунків для клієнтів без документально підтверджених джерел доходів. Це не стосується депозитних, кредитних рахунків та рахунків, відкритих для використання клієнтами програм державної підтримки (єВідновлення, “Національний кешбек” та інші).
Підтвердження доходів
Документальне підтвердження доходів передбачає в т.ч. отримання документів/інформації в електронній формі, зокрема сформовані клієнтом довідки ОК5 та ОК7, податкова декларація, зарплатні відомості, підтвердження зарахувань від державних органів, та підтверджені доходи членів родин, підтвердження волонтерської діяльності.
Клієнти, які планують здійснювати перекази понад встановлений ліміт на місяць, зобов’язані надати документальне підтвердження доходів під час встановлення/перегляду ділових відносин. При документальному підтвердженні джерел доходів, банки-учасники будуть встановлювати/відміняти ліміти на операції відповідно до фінансової спроможності таких клієнтів, в т.ч. через контроль сум надходжень на рахунки.
Групи ризику
Згідно з документом, банки введуть прозорі правила, починаючи з належної перевірки клієнтів, та проведення переказів для клієнтів – фізичних осіб, а також для клієнтів – фізичних осіб підприємців, з диференціацією в залежності від ризик-профілю клієнта та запланованого обігу за рахунком. Банки-учасники будуть застосовують диференційований набір заходів для належного вивчення клієнтів під час встановлення ділових відносин та в процесі подальшого обслуговування:
- за результатами виявлення критерію або сукупності критеріїв, які вказують на “високий” ризик клієнта, відбуваються посилені заходи належної перевірки у кожному конкретному (окремому) випадку;
- за результатами виявлення критерію або сукупності критеріїв, які вказують на “низький” ризик клієнта, запроваджуються спрощені заходи належної перевірки (без документального підтвердження доходів), зокрема із плановим обігом по рахунках.
Впровадження спрощеного методу здійснюється кожним банком самостійно відповідно до власних політик.
Перевірка ФОПів
Банки домовилися, що для новостворених ФОП (до 6 міс) із сумою річного доходу згідно 1 групи оподаткування (високий ризик) запроваджують поглиблене вивчення його бізнес діяльності під час встановлення ділових відносин (суть, масштаб та вид діяльності клієнта, вид послуг/продуктів, за якими клієнт звертається до банку, обсяг фінансових операцій, які планує проводити клієнт у банку протягом місяця тощо) та посилений моніторинг операцій по рахунку у відповідності до суми середньомісячного доходу/місяць по 1 групі оподаткування.
Для ФОП на загальній системі оподаткування або спрощеній системі 2-3-ї групи відбуватиметься вивчення клієнта у відповідності до власного ризик-орієнтованого підходу.
Обмеження щодо карткових переказів фізосіб
1 жовтня, в Україні запрацювало обмеження щодо p2p-переказів між рахунками фізосіб. Таким чином НБУ хоче зупинити практику приховування фіктивних платежів. Тепер фізособа може перевести з картки на картку не більше ніж 150 тис. грн на місяць в одному банку. Кожен банк в Україні підсумовує для кожної фізособи всі її перекази приватним особам за всіма її рахунками — гривня/інвалюта, немає значення. Щойно операції вийдуть на цей рівень, наступні проводки в рамках p2p-переказів (за номером картки платіжної системи, що вибитий на пластиці) будуть автоматично заблоковані. Наразі обходити це обмеження теоретично можна, відкривши рахунки в різних банках. Наразі НБУ планує заходи, щоб заткнути ці шпарини.
Наразі такий ліміт не застосовуватиметься для людей, чий щомісячний офіційний дохід перевищує встановлене обмеження. Також під обмеження не підпадають волонтери, які відповідають певним критеріям:
- фізична особа офіційно зареєстрована як волонтер;
- проведення волонтерських зборів є типовою діяльністю за рахунками фізичної особи-користувача в надавачі платіжних послуг;
- фізична особа подала листа від державного органу/військової частини/благодійного фонду щодо співпраці в межах організації збору коштів;
- фізична особа надала інформацію щодо запланованих суми та строків збору коштів із зазначенням мети такого збору та подальшого використання зібраних коштів;
- інформація з відкритих джерел, соціальних мереж та Інтернету підтверджує здійснення фізичною особою-користувачем волонтерської діяльності та мету волонтерських зборів;
- операції за реквізитами IBAN.
Топменеджери НБУ пояснюють обмеження боротьбою із «дропами». Це схема, в якій шахраї використовують велику кількість банківських карток, щоб приховувати фіктивні платежі, які використовуються у сірому чи чорному бізнесі. Їхній обсяг Нацбанк оцінює у 200 млрд грн на рік, а середню суму подібних операцій через одну картку-«дропа» — у 2−2,5 млн грн.
Плани НБУ щодо нових обмежень
Одним обмеженням у 150 тис. грн Національний банк не обмежиться, оскільки люди легко можуть обходити його новий ліміт, десятками відкриваючи картки у різних банках, яких в Україні 62. Регулятор уже публічно анонсував створення карткового реєстру. З відповідей Нацбанку для «Мінфіну» стало зрозуміло, що до реєстру планується внести всіх власників карткових рахунків, які можуть бути ідентифіковані за податковим кодом (ІПН). Щодо кожної фізособи — вказуватимуться всі її банківські рахунки, але без зазначення сум розміщених на них коштів.
«Реєстр включатиме комбінацію даних про особу клієнта та електронний платіжний засіб (картку), і який банк додав цю інформацію до реєстру. Не передбачається, що до реєстру буде включено інформацію про інших клієнтів або залишки коштів на рахунках», — йдеться в ексклюзивних відповідях Національного банку «Мінфіну».
Якщо людина вже відкрила 10 рахунків у 10 різних банках і прийшла до 11-го, то цей банк № 11 вже це знатиме. І на місці вирішуватиме, чи вважати нового потенційного клієнта ризиковим і чи відкривати йому рахунок. Наразі фінансисти не дають точної відповіді з цього приводу, посилаючись на персональну оцінку в кожному окремому випадку, але неофіційно багато хто визнає, що навряд чи захочуть отримати нового клієнта з таким багажем навіть після надання необхідного пакета документів і підтвердження офіційних доходів. Поки що реєстр ще не створено, але в Нацбанку вже розпочали роботу над відповідним законопроєктом для нього та уточнили, що планують її завершити до кінця 2024 року.