Національний банк України сьогодні вирішив одним махом прикрити два державні банки, які під час війни пройшли процедуру націоналізації. Це Мотор-Банк, який раніше належав В’ячеславу Богуслаєву, який перебуває зараз під вартою, а також Перший інвестиційний банк – росіянину Євгену Гінеру, який раніше належав.
Обидві структури сьогодні були визнані НБУ неплатоспроможними через критичне зниження розміру їхнього регулятивного капіталу: у Мотора до 173 млн грн, а у ПІБ – до 73 млн грн. Що нижче за мінімальну нормативну вимогу в 200 млн грн.
Наразі в Україні залишилося 5 чинних держбанків: Приватбанк, Ощадбанк, Сенс Банк, Укрексімбанк, Укргазбанк. Принаймні поки що.
З осені 2026 року влада обіцяла запустити процес продажу Сенсу.
Як вважають фінансисти, українська влада таким чином намагається задобрити МВФ, “кинути йому кістку”, показуючи, що скорочують частку держави в українському банківському секторі – Міжнародний валютний фонд давно на цьому наполягає.
Однак, це очевидний блеф. Оскільки частка держави в банках майже не зміниться, адже влада позбавляється не великих структур типу Приватбанку або Сенс Банку, які отримала шляхом націоналізації, а крихітних організацій, які не помітні на ринку.
Наприклад, у Мотор-Банку лише 14,6 тис. вкладників-фізосіб із 62 млн грн на рахунках, а у Першого інвестиційного банку і зовсім 3,1 тис. вкладників-фізосіб із 43,6 млн грн. Фонд гарантування вкладів фізосіб без проблем зможе виплатити їм компенсації. Натомість чиновники позбудуться двох збиткових банків, які точно були тягарем і тільки псували загальну картину ринку: Мотор-Банк закінчив 2025 рік зі збитком 16,3 млн грн, а ПІБ – зі збитком 63,2 млн грн.
Минулого року була надія на те, що Перший інвестбанк віддадуть “Укрпошті”, проте голова Нацбанку Андрій Пишний набув публічного конфлікту з гендиректором поштового оператора Ігорем Смілянським, і знайшов привід, щоб відмовити йому у видачі банківської ліцензії. Поштовикам відмовляють у цьому ще з часів Володимира Стельмаха у НБУ, оскільки всі розуміють, що “Укрпошта” може виграти конкуренцію у державного Ощадбанку та підкосити його заробітки на обслуговуванні населення у сільських районах.