Фрази на кшталт “потрібна дівчина до 25 років із приємною зовнішністю”, як і раніше, зустрічаються у вакансіях, незважаючи на те, що вони порушують українське законодавство. Вказівка статі, віку та інших обмежень в оголошеннях про роботу прирівнюється до дискримінації, повідомляє “Економічна правда” .
З 2022 року правила стали суворішими: роботодавцям заборонено розміщувати в описі вакансій вимоги, які порушують права претендентів. Порушення цих норм загрожує значними штрафами. Хоча заборона діє ще з 1990-х років, активна увага до неї розпочалася лише після впровадження системи фінансових санкцій.
До травня 2025 року нагляд за дотриманням законодавства здійснювала Державна служба з питань праці. Наразі ці функції передані Держпродспоживслужбі (ДПРС), яка розширила сферу своєї відповідальності.
Що саме вважається дискримінацією у вакансіях
Відповідно до Закону “Про зайнятість населення”, вакансія – це пропозиція про роботу, а її реклама – будь-яка форма поширення інформації: оголошення на сайтах (Work.ua, Robota.ua), в соцмережах, на сторінках компаній та в ЗМІ.
Відповідно до Закону “Про рекламу”, у вакансіях забороняється вказувати:
- вік;
- стать (за винятком поодиноких випадків, обумовлених специфікою роботи);
- расу, колір шкіри, національність;
- громадянство;
- наявність інвалідності;
- релігійні, політичні та інші переконання;
- сімейне чи майнове становище;
- плани створення сім’ї або народження дітей.
Будь-яка згадка цих ознак робить вакансію дискримінаційною та порушує закон.
Чим тепер займається Держпродспоживслужба
З 8 травня 2025 року ДПСС отримала новий напрямок діяльності — контроль за дотриманням законодавства у сфері трудової реклами. Тепер саме ця служба стежитиме за коректністю формулювань та достовірністю інформації у вакансіях.
Співробітники територіальних підрозділів ДПРС моніторитимуть відкриті джерела: агрегатори вакансій, соцмережі, сайти роботодавців та ЗМІ. Їхнє завдання — виявляти:
- дискримінаційні вимоги;
- маніпулятивні чи хибні умови праці;
- приховані особливості роботи (наприклад, нічні зміни чи ненормований графік);
- розбіжність між заявленою та фактичною оплатою.
Як проходитиме перевірка
Заступник голови ДПСС Андрій Крейтор розповів, що перевірки будуть проводитися як за власною ініціативою служби, так і за скаргами громадян.
Скаргу можна направити до територіального управління Держпродспоживслужби в електронному чи письмовому вигляді. У разі виявлення порушень роботодавцю може загрожувати штраф.
Які наслідки загрожують роботодавцям за дискримінаційні вакансії
Якщо Держпродспоживслужба виявляє порушення законодавства щодо змісту вакансії, першим кроком стає видача роботодавцю офіційного припису — усунути порушення. Роботодавець зобов’язаний скоригувати або видалити оголошення .
Але тільки цим справа не обмежується – передбачено й адміністративний штраф . Його розмір становить 10 мінімальних заробітних плат, що наразі еквівалентно 80 тисячам гривень. Після отримання повідомлення про штраф роботодавець має 15 днів на добровільну оплату. У разі відмови сума стягуватиметься у судовому порядку.
Заступник голови ДПСС Андрій Крейтор також повідомив, що за потреби служба передає інформацію про порушення в інші структури — наприклад, до поліції чи Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Чи можна очікувати швидких змін на ринку праці
У ДПРС наголошують, що головна мета нововведень — зробити ринок праці більш чесним та прозорим. Йдеться не лише про боротьбу з дискримінацією, а й про створення культури відповідального рекрутингу. Служба розраховує, що завдяки посиленому контролю знизиться кількість скарг від претендентів, а довіра до роботодавців зросте.
Проте, як свідчить практика, дискримінація часто проявляється над тексті вакансії, а процесі спілкування — під час співбесіди чи вже під час роботи. У таких ситуаціях люди частіше просто звільняються чи не доходять до працевлаштування, аніж офіційно скаржаться.