Європейський Союз, попри три з половиною роки повномасштабної війни в Україні, продовжує щомісяця спрямовувати до російського бюджету понад мільярд євро, купуючи нафту та газ у країни-агресора.
Як пише The Times, ще до початку вторгнення обсяги імпорту нафти, газу та вугілля з Росії сягали близько 25 мільйонів тонн на місяць. Після введення обмежень цей показник знизився на дев’ять десятих, однак лише у серпні закупівлі все одно становили понад 1,1 мільярда євро, а за рік – майже 19 мільярдів.
Особливим винятком залишаються Угорщина та Словаччина, які отримали безстрокове звільнення від ембарго на постачання сирої нафти. Вони продовжують отримувати сировину трубопроводом “Дружба” і стверджують, що технічно не здатні перейти на маршрут через хорватський нафтопровід “Адрія”. Дослідники енергетичного ринку наголошують, що важливим фактором є й ціна: торік російська нафта була приблизно на 20% дешевшою, ніж хорватська.
Втім, головна частка поставок до ЄС припадає на газ. За останній рік найбільшими його імпортерами стали не лише Угорщина та Словаччина, але й Іспанія, Бельгія та Франція. За оцінками аналітиків, від початку повномасштабного вторгнення 17 із 27 країн ЄС фактично витратили на купівлю російських енергоносіїв більше, ніж надали Україні військової й фінансової підтримки.
Водночас Туреччина імпортувала з Росії викопного палива на понад 110 мільярдів євро, тоді як Китай та Індія значно збільшили закупівлі. Це дало Кремлю змогу зберегти майже незмінним загальний обсяг експорту, навіть попри зниження цін на нафту і газ.
Складність ситуації полягає і в тому, що енергоносії часто змінюють власника, перепродаються і врешті опиняються у тих країнах, які формально зменшили прямий імпорт. Зокрема, Німеччина й далі отримує значні обсяги російського газу через Францію. Велика Британія теж опинилася серед непрямих покупців: з моменту вторгнення вона ввезла перероблених нафтопродуктів на близько 3 мільярди фунтів стерлінгів, здебільшого авіаційного пального, виготовленого в Індії та Туреччині з російської сировини. За оцінками експертів, це принесло Москві близько 510 мільйонів фунтів.
Також значна частка транспортування російського скрапленого газу здійснюється на суднах, які належать або застраховані у Великій Британії. За даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря, цей показник після вторгнення становив 76%.
Єврокомісія у червні представила план поступової відмови від російських енергоносіїв. За ним експорт нафти та газу з Росії до країн ЄС має завершитися до кінця 2027 року. Нині обсяги закупівель сирої нафти вже зменшилися до 3% від загального імпорту, хоча до війни вони сягали 27%. Попри це, залежність Європи від російських поставок усе ще залишається помітною, а Москва продовжує отримувати стабільні прибутки від енергетичного експорту.