Президент РФ Володимир Путін продовжує оголошувати «перемоги» і переконувати зовнішню аудиторію в успіхах на полі бою в Україні і в російській економіці, але реальність набагато суворіша.
Про це пише видання The Guardian.
Російська економіка входить у найважчий період від початку повномасштабної війни. За останній рік доходи від нафти й газу впали на 22%.
Зростання військових витрат більше не стимулює економіку, а бюджетний дефіцит наближається до 3% ВВП — невелика цифра за європейськими мірками, але серйозна за відсутності іноземних інвестицій і кредитів.
«Щоб фінансувати війну, Кремль змушений підвищувати податки та нарощувати внутрішні запозичення, що підживлює інфляцію. Половина бюджету йде на армію, військово-промисловий комплекс, внутрішню безпеку та обслуговування боргу», — зазначають журналісти.
Санкції Заходу також відіграють свою роль, незважаючи на зусилля Росії знайти нових покупців.
Китай, Індія та меншою мірою Туреччина збільшили свої закупівлі після вторгнення до України, оскільки експорт до Європи різко скоротився. Однак станом на 2026 рік їхній сукупний бізнес блідне в порівнянні з тим, скільки країни, що запровадили санкції, купували напередодні війни.
Ісаак Леві, політичний аналітик Центру досліджень енергетики та чистого повітря, сказав: «Доходи Росії від експорту викопного палива 2025 року були на 13% нижчими за довоєнний рівень, що спричинено жорсткішими санкціями, ударами безпілотників України по енергетичній інфраструктурі, боротьбою за пошук нових ринків для експорту газу та зниженням світових цін на нафту. Цей тиск неухильно виснажує доходи, на які Москва покладається».
Ще до запровадження нових санкцій російська економіка прямувала до рецесії. Центральний банк був змушений підвищити процентні ставки до рекордно високих показників понад 20%, щоб стримати шалену інфляцію після перших трьох років війни з величезними військовими витратами.
Високі процентні ставки, які зараз знизилися до 16%, почали стримувати інфляцію, але поглинали прибутки компаній та грошові резерви. В результаті інвестиції зупинилися, виробництво в деяких секторах різко скоротилося, а неплатежі різко зросли по всій економіці.
Економісти кажуть, що масове розширення корпоративного кредитування Росією впродовж перших трьох років війни у поєднанні з тривалим періодом високих процентних ставок, призвело до глибоких проблем у банківській системі.
Росія також значною мірою покладалася на оподаткування своїх найбільших енергетичних гігантів для фінансування своєї військової машини. Але цього місяця Путін розширив податкові пільги для двох найбільших енергетичних гігантів Росії, «Газпрому» та «Роснєфті», які зіткнулися зі зростаючим фінансовим тиском.