Економіка Росії, яку Володимир Путін за останні два з половиною роки повністю переформатував під потреби війни, переживає, можливо, найсерйознішу кризу з часів розпаду СРСР. Поєднання рекордних витрат на оборону, падіння нафтових доходів та обвалу курсу рубля ставить під загрозу стабільність банківської системи та державного бюджету. Про це пише «Експерт» із посиланням на аналітиків видання Bloomberg.
Символічно, що саме в цей момент Путін вирушає на зустріч із Дональдом Трампом на Аляску. Офіційна мета — знайти умови для припинення бойових дій в Україні. Проте Кремль, за неофіційними даними, має намір пов’язати будь-які домовленості зі скасуванням ключових санкцій. Як зазначає Bloomberg, Трамп відчуває свою перевагу в переговорах і відкрито вказує на слабкість російської економіки.
Банківська система під контролем ВПК
З перших днів вторгнення Кремль підпорядкував банківський сектор військовим завданням. Вже 25 лютого 2022 року Путін змусив банки, що працюють з оборонними контрактами, надавати пільгові кредити військовим підрядникам незалежно від їхньої платоспроможності. Спочатку ця стратегія спрацювала, але за фасадом «стійкості» почала стрімко зростати боргова піраміда. За оцінкою Крейга Кеннеді з Гарвардського університету, корпоративний борг у військових галузях за два роки зріс на 71%, досягнувши 36,6 трлн рублів. Величезна сума, значна частина якої перебуває в тіні.
Інфляція і загроза банкрутств
Рекордні військові витрати у поєднанні з м’якою грошово-кредитною політикою спричинили стрімке зростання інфляції. До середини 2025 року зростання цін перевищило 10%, а продукти першої необхідності здорожчали в рази. Центральний банк був змушений підняти ключову ставку до 21% — максимуму за 20 років, що стало нищівним ударом для банків. Навіть ключові особи російського ВПК визнали небезпеку. Зокрема, глава «Ростеха» Сергій Чемезов заявив, що «якщо продовжимо в такому режимі, більшість наших підприємств збанкрутує».
Дві економіки та падіння нафтових доходів
До 2025 року стало очевидним, що в Росії існують дві паралельні економіки: перегріта військова, яка працює на межі, і цивільна, де спостерігається спад. Зростання ВВП, що у 2024 році перевищувало 4%, у другому кварталі 2025-го впало до 1,1%. Найсильніший удар завдав нафтовий ринок: ціни на нафту з початку війни впали зі $100 до $60 за барель. Падіння доходів призвело до того, що липневий дефіцит бюджету досяг 4,9 трлн рублів, перевищивши навіть показники пандемії.
Ризики банківської кризи
На тлі загрози посилення американських санкцій у банківському середовищі розпочалися таємні обговорення щодо необхідності масштабних державних вливань у найбільші фінансові організації. Міністр економіки Максим Решетніков визнав, що країна «на межі рецесії», а голова «Сбербанку» Герман Греф назвав ситуацію «ідеальним штормом». У Кремлі побоюються, що навіть у разі укладення угоди з США, скорочення військових витрат призведе до масових банкрутств оборонних підприємств. Проте продовження війни за умови посилення санкцій може бути ще небезпечнішим.
Переговори на тлі кризи
За даними Bloomberg, на зустрічі в Алясці Путін вимагатиме визнання російського контролю над Кримом і всією територією Донбасу, а також зняття санкцій. Україна та європейські союзники вже відкинули ці умови. Натомість Трамп, як пише CNBC, заявив: «Якщо збити ціни на нафту ще на $10 за барель, Путін припинить війну — у нього не залишиться вибору, бо його економіка в жахливому стані».
Найважливіші події дня, головні заяви, рішення та аналітика — усе, що визначає інформаційний порядок денний України та світу, читайте в розділі «Головні новини».