Російська авіаційна промисловість у 2025 році зуміла поставити замовникам лише один із 15 запланованих комерційних літаків. На зрив графіків вплинули західні санкції, що перекрили доступ до іноземних компонентів, та високі процентні ставки, які обмежили інвестиції у виробництво.
Після початку повномасштабної війни в Україні у лютому 2022 року російські авіакомпанії втратили можливість напряму закуповувати літаки та запчастини Airbus і Boeing, пише Reuters. Нині вони намагаються отримувати критично важливі деталі через складні непрямі схеми імпорту.
“Немає компонентної бази, технологій, виробничих потужностей, інженерів. Щоб створити все це з нуля, потрібні роки, а то й десятиліття”, — заявив на умовах анонімності представник російської авіаційної галузі.
Авіаційні обмеження особливо болісні для країни з 11 часовими поясами, де внутрішні перевезення залежать від комерційних літаків. Дефіцит сучасних повітряних суден уже призводить до трагедій та збоїв: наприкінці липня внаслідок аварії Ан-24 1976 року випуску загинули 48 людей, а невдовзі після цього “Аерофлот” був змушений скасувати десятки рейсів через кібератаку.
Зриви планів і відтермінування виробництва
Ще у 2021 році Росія ввела в експлуатацію 52 нові літаки, більшість із яких були іноземного виробництва. Після 2022 року ситуація різко змінилася — за цей період додалися лише 13 повітряних суден, з них 12 — Superjet, що також залежать від імпортних деталей.
Уряд неодноразово коригував цілі: спочатку планували 171 літак на 2024–2025 роки, потім скоротили до 21, а нещодавно заявили про черговий перегляд. За словами генерального директора “Ростеху” Сєргєя Чємєзова, серійне виробництво нових моделей MC-21, SJ-100 та ІЛ-114 розпочнеться не раніше 2026 року — на два роки пізніше від запланованого.
Окремою проблемою став літак MC-21, повністю зібраний з російських компонентів: він виявився важчим та менш ефективним за “імпортні” борти, що зменшило інтерес авіакомпаній до його експлуатації.
Санкції та обхідні маршрути постачання
Попри офіційні заяви про імпортозаміщення, Росія продовжує отримувати деталі через посередників у Туреччині, Китаї, Киргизстані та ОАЕ. За даними митниці, у 2024 році через ці країни ввезли запчастин щонайменше на 300 тисяч доларів, серед яких компоненти Safran, Honeywell та Rolls-Royce. Компанії запевняють, що не співпрацюють з російськими контрагентами та мають програми контролю за дотриманням санкцій.
Міністр промисловості РФ Антон Аліханов визнав, що створення літака, повністю незалежного від імпорту, є “надскладним” завданням, з яким досі не стикалася жодна країна світу.
Дефіцит літаків на тлі високого попиту вже впливає на вартість квитків, яка, за даними “Росстату”, зростала протягом 2023–2024 років. Щоб компенсувати брак бортів, Москва навіть намагається залучати авіакомпанії з Казахстану та Узбекистану для виконання внутрішніх рейсів.
Ключові економічні події України та світу: курси валют, рішення урядів, інвестиції, ринки, енергетика й фінанси. Аналітика, прогнози та тенденції розвитку глобальної й національної економіки — читайте в розділі «Економіка».